Особливості становлення флейти як ансамблевого інструменту у французькій музиці на межі XIX – XX століть.

The features of becoming a flute as an ensemble instrument in French music at the turn of the XIX–XX centuries

  • Anna Lukatskaya Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. https://orcid.org/0000-0002-2320-3842
Ключові слова: камерний ансамбль, флейта, ансамблевий інструмент, жанрова сфера, жанр.

Анотація

Мета статті – виявити основні фактори становлення французької камерної музики на межі XIX – XX століть, які впливали на розвиток флейти як ансамблевого інструменту. Методологія. Дослідження спирається на музично-історичний і музично-культурологічний підходи, що дають можливість виявлення тих подій, фактів і обставин побутування французької камерно-інструментальної музики, які стимулювали активний розвиток флейти в якості учасника камерного ансамблю. Наукова новизна полягає у дослідженні розвитку флейти як ансамблевого інструменту у французькій музичній культурі на межі XIX – XX ст. – того історичного періоду, який часто вважають «золотим століттям» флейти. Розквіт виконавського мистецтва, а також активний інтерес композиторів Франції до цього інструменту сприяли створенню нового ансамблевого репертуару для флейти, який розглядається в контексті загальних процесів оновлення форм існування камерно-інструментальної музики у виконавській практиці. Висновки. Флейтове виконавство приймало активну участь у загальному розвитку французької камерно-ансамблевої музики на межі XIX – XX століть, ця сфера виконавської практики зайняла значне місце в інструментальному мистецтві Франції. Це було обумовлено і загальнонаціональними культурними прагненнями, які були пов’язані з відродженням традицій французького музичного мистецтва, і з провідними тенденціями європейської професійної музики, серед яких – «емансипація» камерних жанрів у взаємодії зі стильовими відкриттями сучасності. Ці процеси стимулювали організацію всіляких творчих об'єднань і колективів, які сприяли формуванню нових умов побутування флейти як ансамблевого інструменту та її «виходу» на широку публіку зі звичного контексту практики салонного і домашнього музикування. Спадщина видатних флейтистів-виконавців та педагогів, а також найвідоміших представників французької композиторської школи утворює масштабний пласт камерно-ансамблевої музики, різноманітної у своєму жанрово-стильовому якості, в якому флейта представлена у всій багатогранності своїх технічних та виражальних можливостей.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Лукацкая Анна Александровна, концертмейстер кафедры концертмейстерства Одесской национальной музыкальной академии имени А. В. Неждановой.

Посилання

1. Asafiev, B. (1982). About the music of the twentieth century. Leningrad: Music [in Russian].
2. Bronfin, E. (1974). Thought about music in France of the XIX century. The musical aesthetics of France of the XIX century. Moscow: Music [in Russian].
3. Zakharova, V. (2008). Flute culture of France: genesis, ways and patterns of development: dis. … candidate of arts: 17.00.02. Russian State Pedagogical University. Saint-Petersburg [in Russian].
4. Rolland, R. (1989). Update. Essay on the musical development of Paris, beginning in 1870. Musical and historical heritage. Issue. 4. Moscow: Music [in Russian].
5. The musical aesthetics of France of the XIX century, (1974). Moscow: Music [in Russian].
Опубліковано
2018-04-25
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ