ОБРАЗ ГРАФИНІ В ОПЕРІ П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО «ПІКОВА ДАМА»

  • Elena Aleksandrovna Starodubtseva Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: Олександр Пушкін, Петро Чайковський, «Пікова дама», образ Графині

Анотація

Мета роботи – усебічний аналіз образу Графині, створений авторами опери «Пікова дама» – П. І. Чайковським і його лібретистом М.І. Чайковським. Методологія дослідження спирається на аналіз засобів вербальної та музичної мов із залученням літературознавчих і музикознавчих джерел. Наукова новизна – відсутність спеціального дослідження, присвяченого всебічному аналізу образу Графині, незважаючи на величезну кількість музикознавчої та театрознавчої літератури, його пе- реосмислення, уточнення характеристик. Приділено увагу і життєвим прототипам Графині повісті А.С. Пушкіна, і порівнянню образу літературного першоджерела з оперним. Практичне значення даного дослідження полягає в можливості втілення образу Графині постановниками опери та виконавцями точно відповідно до задуму авторів твору, створеного вербальними і музичними засобами з величезною силою переконливості і життєвою достовірністю, на противагу так званим «режисерським» поста- новкам. Висновки. Проведений аналіз приводить до переосмислення образу Графині, сформованого в науковій літературі, та до його поглибленої характеристики. Це дозволяє виконавиці ролі трактувати даного персонажа відповідно до концепції опери. Аналіз вокальної партії Графині показує можливість її виконання переважно контральто, а не меццо-сопрано. Графиня представляється як цілком реа- лістичний персонаж, показаний багатогранно; у ній поєднуються різні риси характеру, як зумовлені похилим віком, а також властиві даній особистості відповідно до соціального становища, біографічних особливостей і особистих якостей. Отже, реальна Графиня в опері не має якого-небудь негативного відтінку як особа. Образ же Графині, який створений уявою Германна й існує тільки в його свідомості, утілений його репліках вокальної партії, виразними темами, що проходять переважно в оркестрі, і особливо інструментальними засобами, що не потребують наївної сценічної ілюстративності; тому виконавиці ролі не варто звертати уваги на цей бік образу.

Посилання

1. Аверьянова О.И., Орлова Е. П.И. Чайковский. Русская музыкальная литература. Вып. 3. Учебное пособие для музыкальных училищ. Москва : Музыка, 2013. С. 208–463.
2. Альшванг А.А. П.И. Чайковский. 2-е изд. Москва : Музыка, 1967. 928 с.
3. Асафьев Б.В. «Пиковая дама». Симфонические этюды / Б. Асафьев. Ленинград : Музыка, 1970. С. 158–193.
4. Берлянд-Черная Е.С. Пушкин и Чайковский. Москва : Музгиз, 1950. 144 с.
5. Богданов-Березовский В.М. Оперное и балетное творчество Чайковского : очерки. Ленинград ; Москва : Гос. изд-во «Искусство», 1940. 119 с.
6. Голицына Наталья Петровна. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8B%D0%BD%D0%B0,_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8F_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (дата обращения: 20.05.2020).
7. Густякова Д.Ю. Классический оперный текст в современной культуре: «Пиковая дама» П.И. Чайковского : дис. … канд. искусствоведения: 24.00.01. Ярославль, 2006. 228 с.
8. Должанский А.Н. Еще о «Пиковой даме» и Шестой симфонии Чайковского. Избранные статьи. Ленинград : Музыка, 1973. С. 162–177.
9. Загряжская Наталья Кирилловна. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%B6%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F,_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (дата обращения: 20.05.2020).
10. Карагичева Л.В. Два этюда о «Пиковой даме». Советская музыка. 1990. № 6. С. 50–53.
11. Келдыш Ю.В. П.И. Чайковский. История русской музыки : в 10-ти томах. Москва : Музыка, 1994. Т. 8 : 70–80-е гг. XIX в. Ч. 2. С. 89–245.
12. Красинская Л.Э. Оперная мелодика П.И. Чайковского. Ленинград : Музыка, 1986. 248 с.
13. Мейлах Б.С. Пушкин и его эпоха. Москва : Гос. изд-во художественной литературы, 1958. 699 с.
14. Нестеренко Е.Е. Размышления о профессии. Москва : Искусство, 1985. 184 с.
15. Побережная Г.И. Петр Ильич Чайковский. Киев, 1994. 347 с.
16. Протопопов В.В., Туманина Н.В. Оперное творчество Чайковского. Москва : Изд-во Академии Наук СССР, 1957. 372 с.
17. Пушкин А.С. Пиковая дама. Собрание сочинений : в 10-ти т. / А.С. Пушкин. Москва : Гос. изд-во художественной литературы, 1960. Т. 5 : Романы. Повести. С. 233–262.
18. Пушкин А.С. Дневник. Собрание сочинений : в 10-ти т. / А.С. Пушкин. Москва : Гос. изд-во художественной литературы, 1962. Т. 7. С. 312–343.
19. Розанова Ю.А. История русской музыки. Москва : Музыка, 1986. Т. II : Вторая половина XIX в. Кн. 3-я : П.И. Чайковский. 2-е изд., испр. и доп. 279 с.
20. Ручьевская Е.А. Петр Ильич Чайковский. Санкт-Петербург, 2010. 140 с.
21. Соловцов А.А. Пиковая дама П.И. Чайковского. Москва : Музгиз, 1959. 152 с.
22. Туманина Н.В. Чайковский и музыкальный театр. Москва : Музгиз, 1961. 254 с.
23. Туманина Н.В. П.И. Чайковский. Великий мастер. 1878–1993. 2-е изд. Москва : ЛЕНАНД, 2014. 504 с.
24. Чайковский П.И. Пиковая дама. Партитура. Москва : Музыка, 1983. 610 с.
25. Ярустовский Б.М. Оперная драматургия Чайковского. Москва ; Ленинград. 1947. 242 с.
Опубліковано
2020-03-02
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ