ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЦИКЛ «БЕСТІАРІЙ АБО КОРТЕЖ ОРФЕЯ» ЛУЇ ДЮРЕЯ: ВІД ПОЕТИЧНОЇ МЕТАФОРИ ДО МУЗИЧНОГО СМИСЛООБРАЗУ

  • Oksana Oleksandrivna Aleksandrova КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради http://orcid.org/0000-0001-5106-8644
  • Yuriivna Kateryna Krasnoshchok КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради http://orcid.org/0000-0003-0804-6807
Ключові слова: інтонаційна драматургія, лейтинтонема, модернізм, поетична метафора, ритмоформула. семантика, смислообраз

Анотація

Мета роботи – виявити й дати характеристику наскрізним лейтин- тонемам і ритмоформулам вокально-інструментального циклу Л. Дюрея, що поглиблюють смисловий зміст поетики Г. Аполлінера і становлять основу системи музично-поетичних метафор. Методологія досліджен- ня ґрунтується на історико-контекстуальному, компаративному й системно-аналітичному методах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві аналізується вокаль- но-інструментальний цикл «Бестіарій або Кортеж Орфея», досліджу- ється естетика французького модернізму з погляду втілення поетичних метафор у семантиці музичного твору. Висновки. Аналіз музичної драма- тургії циклу показав, що на початку 20-х років XX століття Л. Дюрей відмовився від властивої його раннім творам тонально-гармонічної сис- теми письма, звернувшись до атональної музики. У рамках нової техніки виявлено звернення до «світлих» і «темних» тональних сфер, дієзних або бемольних, що дало змогу композитору поглибити музичні смислообрази поетичних метафор. «Білі» тональні сфери також присутні в циклі, їх подано в зіставленні з контрастними образами (№ 22 «Голуб» – образ чистоти, «№ 23 «Павич» – дурниці й порожнечі). У ході аналізу інтонаційної драматургії вокально-інструменталь- ного циклу «Бестіарій або Кортеж Орфея» Л. Дюрея виявлена систе- ма лейтинтонем і ритмоформул, що становить семантичну палітру твору. Смислові одиниці, складники драматургії циклу, відображають принцип «кодування», властивий модернізму як художньому напряму початку XX століття, є втіленням поетичних метафор у музичних смислообразах. Зіставлення концепцій поеми «Бестіарій або Кортеж Орфея» Г. Аполлінера й вокально-інструментального циклу Л. Дюрея довело, що в композиторській інтерпретації зберігається первісна творча ідея духовного очищення шляхом осягнення людських недоліків, подолання власного его, милування красою світу, осмислення високої сили любові. Композиція вокально-інструментального циклу ідентична літературному першоджерелу; виняток становлять номери «Орфей», які є рефреном композиції Г. Аполлінера та відсутні в композиторській інтерпретації Л. Дюрея.

Посилання

1. Акопян К. ХХ век в контексте искусства. История болезни как повод для размышлений: монография. Москва : Академический проект, 2005. 336 с.
2. Венкова А. Культура модернизма и постмодернизма: читатель и зритель в авторской картине мира : дисс. … канд. культурологии : 24.00.01 «Теория и история культуры». Санкт-Петербург, 2001. 225 с.
3. Гнездилова Е. Миф об Орфее в литературе первой половины ХХ века: Р. Рильке, Ж. Кокто, Ж. Ануй. Т. Уильямс : дисс. ... канд. фил. наук : 10.01.03 «Литература славянских народов». Москва, 2006. 200 с.
4. Кокто Ж. Петух и Арлекин / сост., предисл. и избр. примеч. М. Яснова. Санкт-Петербург : Кристалл, 2000. 864 с.
5. Краснощек Е. Композиторская интерпретация художественно-эстетического наследия Жана Кокто в творчестве представителей французского модернизма XX века : автореф. дисс. … канд. искусствоведения : 17.00.03 «Музыкальное искусство» / ХНУМ им. И.П. Котляревского. Харьков, 2012. 17 с.
6. Краснощек Е. «Орфический «свет» Гийома Аполлинера в композиторской интерпретации камерно-вокального цикла «Бестиарий или кортеж Орфея» Ф. Пуленка. Наука. Искусство. Культура : науч. журнал. Белгород, 2016. Вып. 12. С. 25–34.
7. Краснощек Е. Вокальный цикл Луи Дюрея «Три песни басков» на стихи Жана Кокто в контексте раннего периода творчества композитора. Актуальні питання гуманітарних наук / Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка. Дрогобич, 2020. Вип. 29. С. 112–120.
8. Лифшиц М. Почему я не модернист? : монография. Москва : Классика ХХI века, 2009. 606 с.
9. Модернизм. Анализ основных направлений / под ред. В. Ванслова, М. Соколова. Москва : Искусство, 1987. 302 с.
10. Петров М. Язык искусства и картины мира (из истории художественной культуры Франции начала XX в.) : автореф. дисс. … канд. философ. наук : 09.00.04 «Эстетика» / Лит. ин-т им. М. Горького. Москва, 2002. 28 с.
11. Поэзия французского сюрреализма : антология / пер. с фр. ; сост., предисл. и коммент. М. Яснова. Санкт-Петербург : Амфора, 2003. 562 с.
12. Филенко Г. Французская музыка первой половины ХХ века : монография. Ленинград : Музыка, 1983. 231 с.
13. Digithéque Université Libre de Bruxelles. 1989 1/2. Jean Cocteau / Composé par Albert Mingelgrűn ; éditions de I`Université Bruxelles. Bruxelles : Université Libre de Bruxelles., 1989. 137 p.
14. Hurard-Viltard E. Jean Cocteau et la musique à travers Le Coq et I`Arlequin (du manuscrit a l’oeuvre publiée), Digithéque Université Libre de Bruxelles; Composé par Albert Mingelgrűn ; éditions de I`Université Bruxelles. Bruxelles, 1989. № 1/2. P. 85–101.
Опубліковано
2021-05-20
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ