СЕМАНТИКА МОТОРНОСТІ У ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ: ЖАНРОВЕ ПОХОДЖЕННЯ ТА СТИЛЬОВА ЕВОЛЮЦІЯ

Анотація

Мета дослідження – визначити основні історичні етапи та жан- рові чинники розвитку семантики моторності у фортепіанній музиці, виявити функціональну та смислову множинність моторного тема- тизму як зумовленого ідеєю відтворення в музиці багатства рухової енергії людини. Методологія роботи зумовлюється єдністю історіо- графічного та семантичного підходів, передбачає поглиблення тексто- логічних оцінок та індивідуально-стильових характеристик. Наукова новизна даної статті зумовлюється тим, що вивчення сфери фор- тепіанної моторності надає можливості виявляти специфічні ігрові семантичні показники музично-виконавського процесу та музичного тексту, підтверджувати наявність у музиці образного віддзеркалення антиномій порядку – свободи, відсторонення – прийняття, дієвості – ілюзорності, завершеності – відкритості, наслідування – винаходу, втілення – перевтілення, деяких інших. Розкривається єдність техно- логічних умов та образно-рольового призначення тематизму «загальних форм руху», його фундаментальне значення для фортепіанної поетики. Висновки. Найбільш результативним положенням щодо матеріалу да- ної статті є те, що «загальні форми руху», які буквально відтворюють енергію моторної сфери, тобто кінетику музичного звучання й відбит- тя в ній динамічності життєвого процесу, припускають предметну конкретизацію усередині загального семантичного поля даної музич- но-текстової сфери. Від ранньої класицистської епохи семантика мо- торності передається бетховенській поетиці, а далі – романтичному способу відтворення динаміки буття, на основі певних жанрових форм та їх фактурно-тематичних принципів, тобто більше залежить від спільних композиторських рішень; у період пізнього романтизму й далі домінуючим у сфері моторного тематизму з його семантичними функ- ціями постає індивідуальне авторське стильове начало, тому семан- тика моторності набуває більш диференційованих форм, залишаючись, однак, найбільш широким базисом музичного мислення й мовлення.