СПОСОБИ РОБОТИ З ШУМОВИМИ ЗВУКАМИ У ВОКАЛЬНОМУ ТВОРІ (НА ПРИКЛАДІ «LANDSCAPES» АННИ КОРСУН)

Inna Serhiivna Ivanova

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-2-22

Inna Serhiivna Ivanova Національна музична академія України імені П. І. Чайковського http://orcid.org/0000-0002-1711-8350

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-22

Ключові слова: сучасна академічна музика, шумовий звук, музичний звук, вербальна фонема, «Landscapes» Анни Корсун

Анотація

Мета роботи – продемонструвати один із можливих підходів до аналізу композиції, заснованої на шумових звуках. Методологія дослі- дження спирається на загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Серед загальнонаукових застосовано описовий, порівняльний, системний методи. Серед спеціально-наукових – структурний і функціональний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше вводиться до наукового обігу твір відомої в Європі української композиторки А. Кор- сун «Landscapes» для п’яти голосів, заснований переважно на викорис- танні шумових звуків. Визначаються використані авторкою способи роботи з шумовими звуками. Висновки. Тенденція введення шумів до музичних композицій є поширеним явищем в академічний музиці XX – початку XXI століття. Такі звуки часто мають неповторний харак- тер, адже створюються переважно лише для однієї композиції. Відпо- відно, постає питання щодо можливих способів аналізу таких творів. У статті презентовано один із підходів до аналізу вокальної композиції, зітканої із шумових звуків. Запропонований метод включає вивчення кожного звука, способу його видобування; дослідження його можливих видозмін за допомогою різного типу сурдин (як рук виконавця, так і додаткових предметів); аналіз ролі та значення вербальних фонем, їх функцій у видозміні звука. На прикладі «Landscapes» Анни Корсун дове- дено, що способи роботи авторки із шумовими звуками є аналогічними до традиційних підходів, які застосовуються до музичних звуків (темб- рові, динамічні, артикуляційні зміни). Основні принципі роботи А. Кор- сун можна визначити як варіювання й ускладнення. Методами, що дають змогу розвивати й видозмінювати шумові звуки протягом ком- позиції, стають додавання різноманітних ритмічних фігур, включення вербальних фонем (спочатку голосних, а потім і приголосних), застосу- вання різних способів артикуляції, залучення рук вокаліста як сурдини.

Посилання

1. Герасимова-Персидская Н.А. Музыка начала XXI века. Музичне мистецтво : збірник статей. Донецьк ; Львів : Юго-Восток, 2013. Вип. 13. С. 3–8.
2. Гнатів Н.В. Індивідуальний стиль вокальної творчості Анни Корсун. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2019. Вип. 126. С. 68–79. URL: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2019.126.197974 (дата звернення: 15.03.2020).
3. Катунян М.И. Новый звук и нотация. Теория современной композиции : учебное пособие / отв. ред. В.С. Ценова. Москва : Музыка, 2007. С. 50–70.
4. Тукова І.Г. Звукопошукова тенденція у композиторській практиці другої половини XX – початку XXI століття. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2019. № 3 (44). С. 56–69. URL: https://doi.org/10.31318/2414-052x.3(44).2019.189630 (дата звернення: 15.03.2020).
5. Шаріна А.В. Глісандо на клавіатурі як розширена фортепіанна техніка (на прикладі «AQUA SONARE» А. Корсун). Міжнародний вісник. Серія «Культурологія. Філологія. Музикознавство». Київ, 2018. Вип. 2 (11). С. 247–253.
6. Anna Korsun: official site. URL: http://annakorsun.com/ (accessed: 15.03.2020).
7. Lindstedt I. Sonorystyka w twórczości kompozytorów polskich XX wieku. Warszawa : WUW, 2010. 486 s.
8. Reybrouck M., Podlipniak P., Welch D. Music and Noise: Same or Different? What Our Body Tells Us. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. P. 1–13. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01153 (accessed: 15.03.2020).
9. Tukova I. Treatment of Sound in Contemporary Art Music (at the Examples of Works by Ukrainian Composers). Proceedings of the 4th International Conference on Art Studies: Science, Experience, Education (ICASSEE 2020). Paris: Atlantis Press, 2020. Vol. 469. P. 269–276. URL: https://doi.org/10.2991/assehr.k.200907.048 (accessed: 15.03.2020).