ПОРІВНЯЛЬНО-ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ МАНОН В ОПЕРАХ Ж. МАССНЕ ТА ДЖ. ПУЧЧIНI

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні важливості лінгвістичного аспекту в переданні оперного образу і відмінностей, що спостерігаються за умов будь-якої зміни мови лібрето у двох романських мовах (французькій та італійській) на прикладі образу Манон з опер «Манон» Ж. Массне і «Манон Леско» Дж. Пуччіні, а також аналізу першоджерела, на якому засновані ці опери, та аналізу виявлених відмінностей. Методологія статті зумовлена поєднанням музично-текстологічного та компаративного лінгвістичного підходів, завданнями семантичного інтерпретативного аналізу, передбачає розвиток інтердисциплінарного напряму музикознавства. Після пояснення понять про оперний образ, лібрето, а також мовну та вокальну специфіку італійської та французької мов буде досліджено образ Манон в італомовній опері Дж. Пуччіні «Манон Леско» і франкомовній опері Ж. Массне «Манон». Наукова новизна цього дослідження полягає в новому підході до аналізу образу з акцентом на словесний текст, новий компаративно-лінгвістичний напрям аналізу тексту оперного твору. Крім аналізу першоджерела опер і безпосередньо лібрето, в роботі використовується принципово новий статистичний метод аналізу даних за допомогою системи Max Reinert у програмі IRaMuTeQ. Статистичний аналіз базується на кількості оккуренцій, тобто повторів одного слова, синоніма або виразу, їх валентність, розвиток словесного корпусу, а також % HAPAX, тобто тих слів, які одноразово трапляються в тексті, вони дають інформацію про граматичні функції і вказують на багатство мови. Висновки. Дослідження лібрето опер «Манон» Ж. Массне і «Манон Леско» Дж. Пуччіні, підкріплене статистичним аналізом, підтверджує, що словесна мова впливає на передання оперного образу навіть серед двох мов романської групи (французької та італійської), що відкриває нові перспективи у вивченні оперних лібрето за допомогою статистики й акцентує увагу на важливості слова як маркера національних рис у побудові оперного образу.