ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ КОНСТРУКЦІЇ МАРИМБИ ЯК ТЕМБРОВО-АКУСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Oleksii Mykolaiovych Ralo

doi:10.31723/2524-0447-2021-32-1-24

Oleksii Mykolaiovych Ralo Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-5044-2016

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-24

Ключові слова: маримба, інструмент, виконавець, конструкція, пластини, резонатори, акустика, тембр, настройка

Анотація

Мета роботи – розглянути історію формування сучасної конструк- ції маримби як темброво-акустичної системи. Методологія. В робо- ті використовувалися методи індукції, дедукції, порівняльного аналізу, спектрального аналізу звуку з метою встановлення його акустичної структури. Наукова новизна дослідження полягає у презентації ново- го ракурсу на еволюцію конструкції маримби, зумовленої поліпшенням акустичних можливостей та технічних параметрів інструмента, які суттєво впливають на виконавський процес. Висновки. Еволюція ма- римби охоплює період у декілька тисяч років. Шлях, пройдений від аб- солютно примітивного ударного інструмента до високотехнологічної конструкції, був пов’язаний із пошуком і розробкою конструктивних де- талей, що дозволяють розкрити нові акустичні та темброві «сторони» інструмента, а також розширити горизонти технічних можливостей для виконавців. Активна фаза процесу створення нових зразків маримби розвивалася в кількох напрямах і приходить на початок XX століття. Як наслідок, з’являється низка оригінальних (часом екзотичних) кон- струкцій, які з тієї чи іншої причини так і не утвердилися у виконавській практиці. Значних успіхів у процесі промислового виробництва маримб було досягнуто завдяки винаходам американських інженерів, які мали значний вплив на низку чинників, пов’язаних із поліпшенням акустичних властивостей і технічних параметрів конструкції інструмента. Експе- рименти з породами деревини, для виготовлення заготовок пластин для маримби показали, що для їх виробництва основним матеріалом вико- ристовують гондураський розевуд та падук. Альтернативою виступив синтетичний матеріал – келон. Пластини маримби видають досить тихі звуки, коливання яких швидко згасають. З огляду на це, їх необхід- но підсилювати за допомогою додаткового конструктивного елементу. Для цієї мети в сучасних конструкціях маримби використовують як резонатори у вигляді труби, закритої з одного кінця, так і пристрій, в основі якого лежить принцип «резонатора Гельмгольца».

Посилання

1. Андреева Е.Ф. Ударные инструменты современного симфонического оркестра. Киев : Музычна Украина, 1990. 77 с.
2. Вопрос-ответ. URL: forteltd.ru/questions (Last accessed: 25.12.2020).
3. Гарбузов Н.А. Музыкальная акустика. Москва, Ленинград : Музгиз, 1940. 245 с.
4. Грубер Р.И. История музыкальной культуры. Т. I, ч I. Москва, Ленинград : Государственное музыкальное издательство, 1941. 595 с.
5. Дмитриев Г.П. Ударные инструменты: трактовка и современное состояние. Москва : Сов.композитор, 1973. 136 с.
6. Кузнецов Л.А. Акустика музыкальных инструментов. Москва : Легпромбытиздат, 1989. 366 с.
7. Купинский К.М. Школа игры на ксилофоне. Москва : Музгиз, 1952. 209 с.
8. Имханицкий М.И. Новое об артикуляции и штрихах в музыкальном интонировании. Москва : РАМ им. Гнесиных, 2014. 232 с.
9. Леонов В.А. Основы теории исполнительства и методике обучения игре на духовых инструментах : учебное пособие. Ростов-на-Дону : Издательство РГК им. С.В.Рахманинова, 2010. 345 с.
10. Мациевский И.В. Предисловие. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка: сб. ст. и материалов: в 2 ч. [под общ. ред. Е.В. Гиппиуса]. Ч. 1. Москва: Советский композитор, 1987. С. 3–5.
11. Мачак И. Проблемы научной документации музыкальных инструментов. Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка: сб. ст. и материалов: в 2 ч. [под общ. ред. Е. В. Гиппиуса]. Ч. 1. Москва : Советский композитор, 1987. С. 56–67.
12. Музыкальная акустика [под ред. Н.А. Гарбузова]. 2-е изд. Москва : Музыка, 1972. 236 с.
13. Порвенков В.Г. Акустика и настройка музыкальных инструментов. Москва : Музыка, 1990. 191 с.
14. Рало А.Н. Теоретические основы игры на звуковысотных ударных инструментов. Астрахань : Издательство Астраханской государственной консерватории, 2002. 125 с.
15. Рало А.Н. Формирование функций ударных инструментов в оркестровой музыке : учебно-методическое пособие. Одесса, 2008.102 с.
16. Снегирев В.М. Школа игры на двухрядном ксилофоне (маримбе). Москва: Музыка, 1983. 126 с.
17. Тейлор Ч.А. Физика музыкальных звуков. Москва : Легкая индустрия, 1976. 184 с.
18. Deagan«Marimba-Xylophones».URL: http://www.deaganresource.com/marxylo.html (Last accessed: 12.11.2020).
19. Musser C. The Marimba-Xylophone. Percussive notes. 1999. № 37 (2). P. 11–13.
20. The Leedy Drum Company. URL: http://www.leedydrums.com/since1895_2.html (Last accessed: 17.01.2021).