АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СКРИПАЛЯ ОЛЕКСАНДРА ДЗИГАРА В КИТАЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.

  • Chen Mengwei Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка http://orcid.org/0000-0002-1317-4013
Ключові слова: Олександр Дзигар, суспільно-громадська діяльність, камерний ансамблевий репертуар, українські композитори

Анотація

З’ясовуючи ступінь участі в Китаї скрипалів з України у пер- шій половині ХХ ст. – етапі становлення китайського професійного скрипкового мистецтва) – необхідним у дослідженні є аналіз матері- алів періодичних джерел та збережених концертних афіш зазначено- го періоду. В процесі аналізу цих матеріалів удалось виявити значну кількість найбільш активних, яскравих і важливих для розвитку ки- тайського скрипкового мистецтва скрипалів з України, які, як вияви- лось, від початку ХХ ст. здійснювали там упродовж майже чотирьох десятків років дуже насичену (або менш активну) концертну діяль- ність містами Піднебесної, викладали гру на скрипці в китайських на- вчальних інституціях різних рівнях, брали участь у музично-суспільній праці. Окрім багатьох інших, виявлено постать Олександра Дзига- ра – талановитого, але дотепер не зовсім відомого в Україні скрипа- ля, який зробив значний внесок у справу професіоналізації скрипкового мистецтва Китаю на етапі його становлення. Вивчення постаті і творчої діяльності Дзигара як ключової фігури на етапі становлення китайського скрипкового мистецтва дотепер залишалось поза ува- гою дослідників і не висвітлювалось у музикознавчих працях. Отже, мета роботи полягає в дослідженні аспектів діяльності О. Дзигара та визначенні його ролі в популяризації творів ансамблевої західноєв- ропейської та української музики в Китаї у першій половині ХХ ст. Методологія дослідження спирається на поєднання біографічного, му- зикознавчого та джерелознавчо-пошукового методів, що в сукупності стали важливими для визначення домінантної риси національної сві- домості українського скрипаля. Наукова новизна полягає в значному доповненні біографічних відомостей про О. Дзигара як виконавця і популяризатора в Китаї творів українських композиторів. Висновки. Серед українських музикантів кількісно значної української громади в Харбіні О. Дзигар став найпомітнішою і найвидатнішою фігурою в процесі становлення китайського камерно-інструментального виконавства і в популяризації в Китаї класичних творів західноєвропей- ської та української музики.

Посилання

1. Белоусова В.В. Моя жизнь и музыка. Русский Харбин. Москва: Наука, 2005. С. 145–152.
2. Гольдштейн Уриэль (Юлий) Моисеевич – скрипач. Наш Баку. История Баку и бакинцев. URL: https://www.ourbaku.com/index.php.(Дата зверн. 17.02.2021).
3. Далекий Схід. Журнал української молоді в Харбіні. Харбін, серпень 1938. 32 с.
4. Десятый камерный концерт Харбинского симфонического общества. Закрытие сезона 1943/1944 года. Рубеж. Харбин, 1944, 24 с.
5. Ідзьо Віктор. Олександр Дзигар – український громадський діяч в Харбіні та Москві. Івано-Франківськ: Сімик, 2015. С. 4–10.
6. Ильвес М. Прощальное адажио для скрипки с разлукой. Восточный форпост. Магадан, 2000. №1. С. 24-25.
7. Памяти русского гения (К предстоящей постановке оперы “Евгений Онегин»). Рубеж. Харбин, 1943, 10 мая. 24 с.
8. Рубеж. Еженедельный литературно-художественный журнал. Орган российской эмиграции на Дальнем Востоке. Харбин, 1936. № 15. 25 с.
9. Сидоров Г.М. Воспоминания скрипача. Музыкальный Харбин. Москва, 2005: Наука. С. 136–145.
10. Сун Жуй Лун. Китайсько-російсько-українські музичні зв’язки в соціокультурному континуумі Північного Китаю (на прикладі музичного життя Харбіна першої третини ХХ століття : дис. …канд. мист. : 26.00.01 – теорія та історія культури. Львів, 2014. 199 с.
11. Успіхи українського скрипаля. Далекий Схід. Орган української еміграції на Далекому Сході. Харбін, 1938. 18 c.
12. Чорномаз В. Доля харбінського українця. Самостійна Україна. Київ, 2000. Ч. І. С. 51–55.
Опубліковано
2021-07-22
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА