ОБРАЗ ФЛЕЙТИ У КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ І ФРАНЦУЗЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ XVIII СТОЛІТТЯ У СВІТЛІ КОНЦЕПТУ «ЖІНОЧЕ/ЧОЛОВІЧЕ»

Liudmyla Viktorivna Havrylenko

doi:10.31723/2524-0447-2023-36-1-8

Liudmyla Viktorivna Havrylenko Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-1115-5281

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-1-8

Ключові слова: камерно-інструментальний ансамбль, концепт жіноче/чоловіче у музиці, флейта, флейтова музика, французькі і німецькі композитори XVIII століття, тембр

Анотація

Мета роботи – виявлення форм втілення образу флейти у камерній творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття у контексті одного з провідних концептів художньої культури – концепту «жіноче/чоловіче». Методологія дослідження спирається на компаративний та загальний музично-теоретичний комплекс методів дослідження, на принципи семантико-тембрового аналізу, аналітичні засади музикознавців київської та одеської наукових шкіл щодо питань символіко-евристичної концепції творчості тощо. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному музикознавстві виявляються засоби втілення концепту «жіноче/чоловіче» у творчості видатних композиторів Германії і Франції XVIII століття на рівні семантичного трактування тембру флейти у творах для флейти соло і камерно-ансамблевих творів з участю флейти. Вперше у систематизованій формі визначаються у заявленому контексті семантичні амплуа флейти в історії європейського музичного мистецтва на прикладі камерно-інструментальних творів періоду найвищого розквіту флейтового композиторського і виконавського мистецтва. Висновки. У творчості німецьких і французьких композиторів ХVIIІ століття особливості семантичного змісту тембру флейти у контексті концепції «жіноче/чоловіче» зберігають тенденції минулих століть: поряд з виявленням суто чоловічих якостей тембру флейти як одного із основних інструментів військового оркестру, символізуючи через тембр свого інструменту чоловічі якості хоробрості, героїзму, безстрашності, твердості та активності, зберігається і жіночий аспект пасторального амплуа флейти, а також образів світу природи, почасти зображального характеру, що в значній мірі відображає жіночність провідних стильових тенденції часу (рококо, бароко).

Посилання

1. Єрмак І. Ю. Флейтове виконавське мистецтво Західної Європи XVIII століття: розвиток інструменту, техніка, репертуар : дис. … канд. мистецтвознавства. Київ, 2020. 432 с.
2. Карпяк А. Особливості сприйняття та відтворення художніх завдань у звукодинамічній амплітуді голосу флейти. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. 2016. Вип. 17. Львів : Львівський національний університет. С. 159–166.
3. Качмарчик В. П. Німецьке флейтове мистецтво ХVIII – XIX ст. : автореф. дис. … доктора мистецтвознавтства: спец. 17.00.03. Київ, 2009. 36 с.
4. Кушнір А. Я. Еволюція поперечної флейти від стародавніх часів до XVIII сторіччя. Музичне мистецтво : зб. наук. статей / Донец. держ. муз. акад. ім. С. С. Прокоф’єва, Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. Донецьк : Юго-Восток, 2013. Вип. 13. С. 229–236.
5. Нодель Ф. В. Флейта д’амур. URL: https://bigenc.ru/c/fleitadamur-87e65f. (дата звернення 10.07.2023).
6. Рудика О. А. Французьке флейтове мистецтво кінця XVIII – початку XIX століття у контексті формування системи професійної музичної освіти : дис… доктора філософії за спеціальністю 025 – Музичне мистецтво. Київ, 2022. 237 с.
7. Brown R. The early flute: a practical guide. New York : Cambridge University Press, 2002. 179 p.
8. Flûte d’amour. URL: https://wiki5.ru/wiki/Fl%C3%BBte_d%27amour (дата звернення: 18.07.2023).
9. Tinctoris Johannes. Terminorum musicae diffinitorium. Treviso : Gerardus de Lisa, n.d. [ca.1494]. URL: https://ks4.imslp.info/files/imglnks/usimg/b/bf/IMSLP249758-PMLP404790-terminorum_musicae_diffinitorium.pdf (дата звернення: 15.07.2023).