ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МІФОЛОГЕМИ «РІДНА ЗЕМЛЯ» В ОДНОМУ З ТЕКСТІВ «СПІВАНИКА» («МИ ЙДЕМО В БІЙ» Р. КУПЧИНСЬКОГО), «ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ»

  • Oksana Igorivna Mocherniuk Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0001-7318-9102
Ключові слова: міфологема, інтерпретація, національна спадщина, мізансценічна типологія, семантичні розрізнення, художньо-виконавський простір

Анотація

Мета роботи – дослідження мізансценічних моделей камерно-ансамблевого виконавства. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний та компаративний методи. Наукова новизна – обґрунтування мізансценічної типології камерних інструментально-ансамблевих жанрових різновидів, зумовленої семантичними розрізненнями у художньо-виконавському просторі. Вперше пропонується інтерпретація міфологеми «Рідна земля» в двох текстах з «Співаника»: в поезії «Ми йдемо в бій» Р. Купчинського та в пісні «Червона калина». Автор аналізує значення та символічну сутність «Рідної землі» в контексті української національної свідомості. Він досліджує способи, якими ця міфологема втілюється в текстах, її взаємозв’язок з ідеологічними та емоційними аспектами. Дослідник також звертає увагу на контекст утворення цих текстів, зокрема на період національно-визвольного руху в Україні. Він доводить, що обидва тексти втілюють ідею соборності та є своєрідними виявами національного єднання. Аналізуючи різні текстові варіанти, автор статті намагається показати, як різні інтерпретації міфологеми «Рідна земля» сприймаються та сприяють формуванню національного свідомості українського народу. Ця стаття пропонує новий погляд на інтерпретацію міфологеми «Рідна земля» у текстах «Співаника», зосереджуючись на музичних та літературних аспектах. Вона відкриває широкий простір для подальших досліджень у сфері культурології та української музичної спадщини. Висновки. Поняття виконавсько-ансамблевої мізансцени передбачає процес звукового координування всередині виконавсько-ансамблевого простору та перцепційну проекцію у слухацький простір. Використання міфологічних елементів та символіки «Червоної калини» сприяє поглибленню змісту та створює естетичний досвід для читача. Такі твори впливають на формування колективної пам’яті та сприяють збереженню та розвитку національної культури. Загалом, аналіз тексту «Червоної калини» з «Великого співаника» дає можливість розкрити глибинні семантичні та культурологічні аспекти твору, а також дослідити його значення для української літератури та національної свідомості.

Посилання

1. Гушоватий П. Пісенна спадщина композиторів стрілецької доби та її роль у національно-патріотичному вихованні учнівської молоді. Молодь і ринок, 2018, №12 (167). С. 72–77.
2. Джагалов Р. Авторская песня как жанровая лаборатория «социализма с человеческим лицом». Новое литературное обозрение. 2009. № 100. С. 204–215.
3. Казимирів Х. Метафізичний сенс міфологеми землі у музичній шевченкіані («Прощай, світе, прощай, земле...»). Культура і сучасність. 2016. № 2. С. 106–109.
4. Кобрин Н. В. Стрілецькі пісні літературного походження: витоки та особливості жанру. Львів, 2007. 96 с.
5. Кузьменко О. Шевченківські ідейні концепти у поетиці стрілецького фольклору (Україна, Воля, Слава, Могила). Народознавчі зошити. 2014. № 3 (117). С. 467–477.
6. Лазарович М. В. Ідеологія Українських Січових Стрільців крізь призму їхньої атрибутики. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2017. № 29. С. 60–66.
7. Ленська С. В. Образ землі у творах забутих українських новелістів 1920-х рр.: семантично-функціональні аспекти. Літературознавчі студії. 2013. № 40 (2). С. 3–8.
8. Лепкий Б. Наше письменство. Краків: Українське Видавництво», 1941. 135 с.
9. Лисько З. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Великий Співанник «Червоної Калини»: збірник пісень стрілецьких, історичних (козацьких), побутових, обрядових, жартівливих в опрацьованні для хорів – мішаного, мужеського й жіночого a capella. Львів: Вид. Кооператива «Червона Калина», 1937. С. 6.
10. Ми йдемо в бій. Повний збірник пісень Романа Купчинського. Нью-Йорк: «Червона Калина» Українська Видавнича Кооператива Інк., 1977. 144 с.
11. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970–1980. Т. 2. С. 432.
12. Стрілецькі пісні / Упоряд., запис., вступ. ст., комент. та додат. О. Кузьменко. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 640 с.
13. Холопова В. Н. Теории музыкального содержания, музыкальной герменевтики, музыкальной семантики: сходство и различия. Журнал Общества теории музыки. 2014. № 5. С. 20–41.
Опубліковано
2023-12-12
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА