http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/issue/feed Музичне мистецтво і культура 2019-09-18T06:14:35+00:00 Editiors onmavisnyk@gmail.com Open Journal Systems <p>Науковий вісник Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової «Музичне мистецтво і культура» присвячений висвітленню актуальних історичних, теоретичних та загально-гуманітарних проблем музикознавства, питань музичної культурології та естетики, сучасних концепцій музичної освіти, теоретичних засад та методичних принципів підготовки музикантів-виконавців. Збірник містить статті українських науковців, що представляють різні регіональні музикознавчі та музично-культурологічні школи. Дане видання призначене для фахівців мистецтвознавчої галузі, викладачів та студентів вищих навчальних закладів музичного мистецтва і культури.<br><span style="color: #000000;">Тематика видання зумовлена актуальними проблемами та сучасними концепціями музикознавства, музичної культурології, музичної естетики. </span></p> <p><span style="color: #000000;"><span style="text-decoration: underline;"><strong><span style="color: #000000; text-decoration: underline;">ISSN: 2524-0447 (print)</span></strong></span></span></p> <p><span style="color: #000000;">Наукове видання засноване у 1997 році та публікується щорічно. </span></p> <p><span style="color: #000000;">Свідоцтво про державну реєстрацію - </span><span style="color: #000000;">КВ № 23356-13196ПР від 24.05.2018<br></span></p> <p><span style="color: #000000;">Видання включене до переліку фахових видань наказом Міністерства освіти і науки України № 1328 від 21.12.2015 </span></p> <p><span style="color: #000000;">&nbsp;</span></p> <p style="width: 200px;"><img src="https://assets.crossref.org/logo/member-badges/member-badge-member.svg" alt="Crossref Member Badge" width="200" height="200"></p> <p><em><strong>Науковий вісник "Музичне мистецтво і культура" індексується у міжнародній наукометричній базі даних: </strong></em></p> <p><a title="https://scholar.google.com.ua/citations?user=Q2gs_BcAAAAJ&amp;hl=uk" href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=Q2gs_BcAAAAJ&amp;hl=uk" target="_blank" rel="noopener"><em><strong><img src="/public/site/images/admin/гугл_шолар.jpg"></strong></em></a></p> <p><a title="Бібліометрика української науки" href="http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=journals" target="_blank" rel="noopener"><em><strong><img src="/public/site/images/admin/библиометрика1.jpg"></strong></em></a></p> <p><em><strong><span style="color: #000000;"><a title="бібліотека імені В.І. Вернадського" href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9670661" target="_blank" rel="noopener"> <img src="/public/site/images/admin/вернадского1.gif"></a></span></strong></em></p> <p>&nbsp;</p> <p><a href="http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/" rel="license"><img style="border-width: 0;" src="https://i.creativecommons.org/l/by-sa/4.0/88x31.png" alt="Лицензия Creative Commons"></a><br>Цей журнал є доступним за&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/" rel="license">ліцензією Creative Commons «Attribution-ShareAlike»&nbsp; 4.0 Всесвітня</a>.</p> <p>Науковий вісник "Музичне мистецтво і культура"<em><strong>&nbsp;</strong></em>дотримується політики відкритого доступу:&nbsp;<a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a></p> http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/330 Категорія музичного мислення у понятійному контексті психології мистецтва: про єдність філософсько-естетичного та мистецтвознавчого методів пізнання. 2019-09-18T06:14:35+00:00 Oleksandra Samoilenko al_sam@ukr.net <p><strong>Мета</strong> статті полягає у визначенні дисциплінарного статусу категорії музичного мислення та розробці методично-поняттєвої бази вивчення природи й процесу музичного мислення. <strong>Методологія </strong>роботи передбачає поєднання феноменологічного та психологічного підходів та їх сумісну проекцію у предметну галузь мистецтвознавства, поглиблення музикознавчої семіології.&nbsp; <strong>Наукова новизна </strong>дослідження визначається запровадженням нооологічного (ноетичного) підходу до змістового кола психології мистецтва та обгрунтуванням його провідної ролі у теорії музичного мислення. <strong>Висновки</strong> статті дозволяють визнавати ноетичну концепцію свідомості ключовою щодо виявлення специфіки хронотопічного змісту художнього (музичного) твору, імпліцитних та експліцитних властивостей й показників&nbsp; художнього (музичного) образу, фундаментальних властивостей категорій пам'яті, гри та любові.</p> <p>&nbsp;</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/331 Обґрунтування семіологічного підходу до проблеми музичної моторності. 2019-09-18T06:14:35+00:00 Olga Voronovskaya o_voron@ukr.net <p><strong>Метою </strong>роботи є виявлення здатності музичної моторності виступати «знаком вищого порядку»; проведення порівняльної характеристики музикознавчих визначень і класифікацій поняття «знак». <strong>Методологія дослідження. </strong>Розгляд музичної моторності як своєрідної системи знаків веде до застосування семіотичного методу, що дозволяє визначати денотати моторних значень у музиці.&nbsp;&nbsp; <strong>Наукова новизна. </strong>Дослідницька позиція автора визначається визнанням особливої семантики музичної моторності, тобто специфічних значень, що виникли у процесі її формування та еволюції, і адресують сприйняття до широкого кола екстра- і інтромузичних явищ. <strong>Висновки. </strong>На основі проведеної теоретико-аналітичної роботи пропонується висновок, що структурно-семантичні формули музичної моторності є знаково-значущими формулами, в яких знак як предметний, матеріалізований вираз (втілений в звучанні або в нотній графіці) може відокремлюватися від значень, тобто структурна та семантична функції знаку можуть існувати окремо одна від одної.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/333 Специфика музыкального мышления в контексте пианистической деятельности 2019-09-18T06:14:34+00:00 Olga Chebotarenko hvostic7@gmail.com <p>Цель исследования – выявить особенности музыкального мышления как фундаментального для исполнительской (пианистической) деятельности. Методология исследования – заключается в использовании психологического подхода, системного для исследования музыкального мышления как когнитивного акта, функционального для выявления многоуровневой структуры музыкального текста, метода обобщения для формулировки выводов. Указанный методологический подход позволяет выявить сложность, многоуровневость и многоаспектность проблемы музыкального мышления, рассмотреть структуру музыкального мышления, выявить особенности мышления музыканта-исполнителя и композитора. Научная новизна – заключается в расширении методов изучения особенностей музыкального мышления в контексте пианистической деятельности. Выводы. Изучение специфики музыкального мышления как фундаментального для композиторской, исполнительской и педагогической деятельности дало возможность сделать вывод о том, что диалог, который становится возможным между исполнителем и композитором благодаря музыкальному тексту, позволяет не только погрузиться в глубины композиторской поэтики, но и реализовать свой внутренний мир музыканту-интерпретатору. Однако, такой диалог становится возможным лишь при условии<br>готовности музыкального мышления исполнителя воспринимать информацию, которая зашифрована в композиторском тексте. С музыкального мышления начинается процесс изучения композиторского произведения и заканчивается, во время концертного исполнения.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/334 Креативність як фактор творчої волі у композиторській та виконавській діяльності. 2019-09-18T06:14:33+00:00 Elena Khoroshavina elkhguitar@ukr.net <p>Метою даної статті є виявлення провідних аспектів феномена креативності як головного чинника творчої волі у композиторській та виконавській діяльності. Методологія даної статті базується на єдності таких методичних підходів як психологічний, музично--історичний, соціокультурний, аксіологічний та інтерпретативно-текстологічний. Наукова новизна визначається з одного боку виявленням нових напрямів дослідження феномена креативності як ключового у багатьох дослідженнях психології мистецтва, з іншого боку – поглибленим вивчанням принципів виконавської та композиторської діяльності як творчого акту. Висновки. Найбільш значними характеристиками музики як особливої форми буття мистецтва, можна назвати креативність, комунікативність, цілісність та синкретизм. Креативність при музикознавчому ракурсі вивчення, представляється фактором, що сприяє художньому освоєнню миру, що набуває особливого значення в умовах становлення нової світоглядної парадигми «глобальної креативності». Множинність творчих ідей та варіантів їх розв'язку можна розглядати як ознаку зрілої музично-продуктивної здатності та саме реалізація креативних установок особистості композитора й забезпечує волю їх творчого втілення. Креативні якості не є винятковими властивостями композиторів, креативність у такій же ступені є характерною рисою виконавця у його творчій діяльності, бо креативність слід розуміти як властивість, що забезпечує розвиток творчої особистості та її здатність до створення нового художнього явища, творчого продукту.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/335 Категорія «класичне» в масовому суспільному сприйнятті: історичний і сучасний погляд. 2019-09-18T06:14:33+00:00 Alexandra Fedorova odma_n@ukr.net <p>Мета роботи полягає у визначенні категорії класичного як поняття в широкому сенсі слова в сучасній суспільній свідомості. Багатогранний зміст поняття «класичного» має на увазі можливість широкого використання як в області предметного і матеріального аналізу речей, так і для аналізу нематеріальних: духовних, естетичних, культурних та інших цінностей. Методи дослідження - історико-логічний, структурно - функціональний, які дозволили проаналізувати і розкрити основні сторони досліджуваної категорії. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про значення категорії класичного. Запропоновано якісні складові категорії класичного, відокремлено фактори, які формують смисловий зміст поняття «класичне»: 1. Гармонія; 2. Об'єктивна краса; 3. Ідеал; 4. Простота і доступність розуміння форми; 5. Зміст думки в певній формі; 5. Втілення реалістичної краси. Ряд чинників і визначень повинні бути присутніми при смисловому використанні слова «класичне»: 1. Закінчена творіння думки, предмета має видиму, яку було чути, відчутну і певну людиною (суспільством) форму як «класичне». 2. Незмінність існуючого «класичного» творіння, яке відноситься до певного часу створення. 3. Простота єдиної форми, в якій зібрано зміст всіх якісних складових визначення «класичного». 4. Історичний час існування «класичного» творіння. Висновки. Рамки використання терміна, який фактично є догматичним і прийнятим у світовій практиці, підкоряються потребам суспільства, і використовуються в сучасному просторі як частина культурної спадщини. Сутність категорії «класичне» двоїста: з одного боку, «зразковий» - це певний абсолют і ідеал, який було виміряно і затверджений історичним часом його існування, з іншого - це зразок, який дає можливість для подальшого творчого розвитку та створення нових зразків.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/336 Взаємодія словесних жанрових форм в музичному тексті опери (на прикладі творчості М. Мусоргського) 2019-09-18T06:14:32+00:00 Guo Qianping odma_n@ukr.net <p>Мета статті – відкрити значення прилюдно-словесних жанрових форм в розвитку музичної мови опери, виявити специфічні тенденції їх перетворення у музичному тексті опери. Методологія роботи базується на літературознавчих та музикознавчих підходах до вивчення мовно-комунікативних засобів, передбачає семіологічне поглиблення текстологічного музикознавчого аналізу. Наукова новизна дослідження обумовлена запровадженням нових жанрових та мовно-мовленнєвих критеріїв вивчення оперної мови, що дозволяють визначати синтетичні форми оперних сольно-вокальних лексикодів, зокрема у творчості М. Мусоргського. Висновки роботи вказують, по-перше, на провідне значення у розвитку оперної вокальної мови впливу жанрів словесності, пов’язаних з риторичною практикою та провідними комунікативними життєво-обіходними сферами, по-другу, на ті новаторські досягнення М. Мусоргського, які позначили подальший розвиток музичної мови опери як синтетичної за сумісними зі словесними жанрами витокам.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/337 Мелодичні засади фортепіанного стилю Ф. Шопена: актуальні музикознавчі підходи 2019-09-18T06:14:31+00:00 He Venley OdHeWenli@gmail.com <p>Метою статті є інтегративне представлення музикознавчих підходів до мелодійної парадигми фортепіанної творчості Ф. Шопена як до стильової, відтак когнітивно-мовної. Методологія роботи утворюється перетином історіографічного та жанрово-стильового методів вивчення фортепіанної спадщини композиторів-романтиків. Наукова новизна дослідження зумовлена підходом до мелодичності музичного тексту та мелодійного змісту фортепіанних творів Шопена як явищ стильового походження, пов’язаних не лише з природою інструменту, а й з музично-образним мисленням композитора та притаманними йому засобами музичного мовлення. Висновки статті засвідчують, що в творчості Шопена формується полімелодичний метод фортепіанного письма, який відповідає поліжанровій основі його творчості та втілюється в полістилістичному контенті всіх його творів. Водночас виникають специфічно-шопенівські мелодичні комплекси – парадигматичні мелодійні ознаки, що набувають функцій авторських семантичних показників.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/338 Діалогічні пролегомени культурного ландшафту Криму (український контекст) 2019-09-18T06:14:31+00:00 Tetiana Mladenova mtv_leopolis@ukr.net <p>Мета дослідження – висвітити в культурному ландшафті Криму приклади діалогічної взаємодії між представниками різних культур та акцентувати уяву на українській складовій цього діалогу. Методологія дослідження. У статті використовуються спеціальні культурологічні методи дослідження: історично-ретроспективний (як метод культурної реконструкції), діахронічний, а також формально-логічні методи: аналіз і синтез, індукція й дедукція, абстрагування та ідеалізація. Наукова новизна полягає в розгляданні культурних, зокрема, музичних, процесів, які відбуваються на півострові Крим, з позиції вияву міжкультурних зв’язків. Висновки. Культура Криму презентована як багатоелементна, її синкретичність зосереджена в фольклорі кримських татар як автохтонного етносу. Своїм східним вектором вона була особливо приваблива для митців-пілігримів. Кінець XIX – початок XX століття розглянуто як окремий період в історико-культурній хронології півострова. Особлива увага приділяється вивченню життєвих шляхів і творчості композитора О. Спендіарова та художника І. Айвазовського, чия біографія безпосередньо пов’язана як з Україною, так і з Кримом, і чий саме кримський період життєтворчості яскраво презентує компліментарність та плідність міжкультурного діалогу. У статті підкреслено вплив українського фольклору на композиторську діяльність О. Спендіарова.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/339 Художньо-естетичні передумови розвитку камерної опери у ХХ – ХХІ ст. 2019-09-18T06:14:26+00:00 Anatoliy Nosulya avn.odma@gmail.com <p>Мета статті полягає у розгляді художніх та естетичних основ розвитку камерної опери у ХХ – ХХІ ст. Методологія дослідження визначається поглибленим музично-аналітичним, текстологічним та музично-семіологічним підходами, з вилученням індивідуально-авторських принципів роботи з літературним першоджерелом. Наукова новизна роботи полягає у визначенні художніх-естетичних, структурно-композиційних і музично-драматичних основ камерного оперного жанру у ХХ сторіччі, які є показовими й симптоматичними для музичної культури обраного періоду. Висновки. Загальна тенденція камернізації жанрової оперної форми вступає в діалог з не менш важливою тенденцією монологізації оперної драматургії, що стає показовим явищем для європейської музичної культури ХХ-ХХІ століть. Опера набуває рельєфних рис психологізації сценічного дійства, навіть в творах епічного типу, та зосередження музично-драматичного матеріалу навколо одного персонажа, до створення моносцен. Розвиток камерного оперного жанру стає показовим для музичної культури ХХ ст., так як найбільш повно виражає її характерні риси, сутнісні й типові параметри. Йдеться, перш за все, про ставлення до людини та її індивідуально-особистісних властивостей, й, звичайно, до можливостей людини вести діалог з навколишнім світом та самим собою. У зв'язку з цим, камерна опера відображає діалогічну природу людського спілкування в його своєрідності й різноманітті, що проявляється у формуванні особливих специфічних властивостей театрально-сценічної та музичної драматургії.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/340 Феномен инструментального театра в произведениях украинских композиторов второй половины ХХ ст. 2019-09-17T06:13:20+00:00 Nadezhda Broyako nbroiako@gmail.com Veronika Dorofeeva knukim_music@ukr.net <p>Целью статьи является раскрытие этапов становления и выявление художественных свойств феномена инструментального театра в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ века. Методологическая основа статьи базируется на комплексном жанровом подходе, который позволяет выявить специфические жанровые признаки феномена инструментального театра в широком историко-культурном контексте. Комбинация аналитического музыковедческого, компаративного и исторически-эволюционного методов способствует более полному пониманию феномена инструментального театра. Научной новизной данной статьи является выявление функций инструментального театра как самостоятельной жанровой формы в современной отечественной культуре. Выводы. Инструментальный театр является уникальным явлением современного музыкального искусства, в котором осуществляется сближения между участниками творческого акта – композитором, исполнителем и слушателем, которые иногда могут меняться ролями и расширять поле своей влиятельности. В целом, характеризуя жанровые и драматургические параметры инструментального театра следует отметить, что произведения, которые принадлежат к данному направлению можно подразделять относительно следующих параметров: согласно количеству задействованных исполнителей – на моноспектакли, камерные и массовые спектакли; согласно структурно-композиционным установкам – на одночастные (одноактные) и многочастные (многоактные) опусы; соответственно общей сюжетной драматургии – на линейные и монтажные, а также на конфликтные и бесконфликтные. Большинство произведений инструментального театра демонстрирует внимание и насущную необходимость в глубоком проникновении исполнителей в сущность образной концепции произведения, и не видят свое самоцелью привлечение элементов театрализации для эпатирования публики.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/341 Реквієм К. Дженкінса: минуле і сьогодення жанрової традиції 2019-09-18T06:13:22+00:00 Yurii Kuchurivskyi yskuchurivskyy@ukr.net <p>Мета статті – виявити особливості творчої інтерпретації жанрової традиції в Реквіємі К. Дженкінса в їх співвіднесеності з провідними стильовими принципами сучасного музичного мистецтва. Методологія. У дослідженні використовується музично-культурологічний підхід до вивчення музичного мистецтва, що дозволяє розглядати реквієм в контексті еволюції його жанрової традиції та її композиторських трактувань в умовах сучасної музичної культури. Музикознавчий метод жанрово-стильового аналізу спрямований на визначення специфічних рис індивідуального композиторського заломлення традицій жанру реквієму в творчості К. Дженкінса, зв'язків реквієму з жанровою традицією католицької заупокійної меси і провідними стильовими показниками сучасного музичного мистецтва. Наукова новизна даної статті полягає у визначенні стильової специфіки Реквієму К. Дженкінса в аспекті індивідуального композиторського трактування реквієму в умовах універсалізації жанрової традиції латинської заупокійної меси в сучасній музичній практиці. Спеціально виділяється мінімалістський комплекс даного твору, який розглядається в якості ведучого стильового фактора, відповідного до художніх принципів музичного мистецтва останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. У своєму творі К. Дженкінс зберігає жанрову ідею реквієму, але в значній мірі розширює її стилістичні горизонти в дусі постмодерністських художніх пошуків музичного універсалізму. Це виражається в поєднанні традиційних латинських текстів заупокійної меси і поетичних японських джерел XVII – XVIII ст., яке породжує контрастне зіставлення двох типів музичної виразності – динамічної «європейської» і статичної, споглядальної «східної». Поєднуючи в такий спосіб далекі культурні традиції під знаком актуальної для будь-якої культури теми смерті, валлійський композитор йде по шляху універсалізації жанрової ідеї реквієму в умовах сучасних світоглядних установок щодо сприйняття смерті і безсмертя.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/342 Особливості служби Преображення у східнослов’янській співочій православній традиції кінця XIV – першої половини XV століть у контексті зміни церковних уставів. 2019-09-18T06:13:21+00:00 Kristina Diablova odma_n@ukr.net <p>Мета дослідження – на основі аналізу богослужбових та співочих рукописних джерел кінця XIV – першої половини XV століть виявити еволюційні процеси співочої частини православної служби Преображення у перехідний період зміни церковних уставів (Студійський/Єрусалимський). Методологія дослідження – опора на джерелознавчий метод з метою пошуку джерел вказаного періоду для уточнення датування кодексів, дослідження засобів їх вербальної та співочої фіксації; компаративне та текстологічне вивчення деяких піснеспівів свята Преображення, зафіксованих у східнослов’янських співочих рукописах. Наукова новизна полягає в тому, що вперше співочий цикл Преображення православної східнослов’янської традиції розглядається у контексті зміни Студійського уставу на Єрусалимський на основі комплексного аналізу музичної медієвістики. Висновки. Дослідження деяких східнослов’янських кодексів перехідного часу, знайдених автором роботи, показало: 1. відміну богослужбових уставів від співочих рукописів вказаного періоду; 2. наявність двох репрезентативних співочих джерел першої половини XV століття; 3. аналіз репертуарно-жанрових та текстологічних аспектів служби показав значні відмінності між ними, що дозволяє віднести їх до двох різних уставних традицій.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/343 Особливості становлення флейти як ансамблевого інструменту у французькій музиці на межі XIX – XX століть. 2019-09-18T06:13:20+00:00 Anna Lukatskaya sukhanova-anna@mail.ru <p>Мета статті – виявити основні фактори становлення французької камерної музики на межі XIX – XX століть, які впливали на розвиток флейти як ансамблевого інструменту. Методологія. Дослідження спирається на музично-історичний і музично-культурологічний підходи, що дають можливість виявлення тих подій, фактів і обставин побутування французької камерно-інструментальної музики, які стимулювали активний розвиток флейти в якості учасника камерного ансамблю. Наукова новизна полягає у дослідженні розвитку флейти як ансамблевого інструменту у французькій музичній культурі на межі XIX – XX ст. – того історичного періоду, який часто вважають «золотим століттям» флейти. Розквіт виконавського мистецтва, а також активний інтерес композиторів Франції до цього інструменту сприяли створенню нового ансамблевого репертуару для флейти, який розглядається в контексті загальних процесів оновлення форм існування камерно-інструментальної музики у виконавській практиці. Висновки. Флейтове виконавство приймало активну участь у загальному розвитку французької камерно-ансамблевої музики на межі XIX – XX століть, ця сфера виконавської практики зайняла значне місце в інструментальному мистецтві Франції. Це було обумовлено і загальнонаціональними культурними прагненнями, які були пов’язані з відродженням традицій французького музичного мистецтва, і з провідними тенденціями європейської професійної музики, серед яких – «емансипація» камерних жанрів у взаємодії зі стильовими відкриттями сучасності. Ці процеси стимулювали організацію всіляких творчих об'єднань і колективів, які сприяли формуванню нових умов побутування флейти як ансамблевого інструменту та її «виходу» на широку публіку зі звичного контексту практики салонного і домашнього музикування. Спадщина видатних флейтистів-виконавців та педагогів, а також найвідоміших представників французької композиторської школи утворює масштабний пласт камерно-ансамблевої музики, різноманітної у своєму жанрово-стильовому якості, в якому флейта представлена у всій багатогранності своїх технічних та виражальних можливостей.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/344 Партії сопрано в ліричних операх Р. Вагнера, Дж. Верді та П. Чайковського. 2019-09-18T06:13:20+00:00 Wang Mingjie odma_n@ukr.net <p>Мета даного дослідження – виділити в партіях сопрано опер великих композиторів, Р. Вагнера, Дж. Верді, П. Чайковського, визнаних у якості зосередження ліричного принципу вираження, особливості виявлення ліричного початку в межах опери – музичної драми за своєю типологічною сутністю. Наукова новизна – самостійність узагальнень щодо адраматичної сутності співацької стратегії ліричної опери, спрямованої до витиснення «довершеного» сопрано його «легкою», ліричною концепцією, до особливої а-вольової поведінкової структури жертовно вибудованого характеру героїні ліричних опер названих авторів. Висновки. Ліричним, за підсумками аналізу жанрових типологій, визнаних в ліричному сенсі («лірична трагедія», «французька лірична опера»), а також конкретних творів, усвідомлюваних у специфіці ліричного розуміння їх смислу («Лоенгрін» Р.Вагнера, «Травіата» Дж.Верді, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського), –називаємо: зосереджуюче музично піднесену символіку вираження, адекватними засобами якої виступає охоплюючий політематичне-багатоóбразне ціле монологізм від вершини-витоку з зазначеної від середини ХІХ ст. тенденцією виділяти героїню зовсім не вольово-владного проявлення, що визначило амплуа інфантилізму «ліричного сопрано» в границях жанру французької ліричної опери.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/345 Жанрові витоки музичної образності фортепіанних поліфонічних циклів ХХ століття. 2019-09-18T06:13:19+00:00 Zhou Daping 563688385@qq.com <p>Мета статті – визначити теоретичні передумови вивчення образного змісту поліфонічних циклів у фортепіанній музиці ХХ століття. Методологія. Дослідження спирається на традиційний музикознавчий метод жанрово-стильового аналізу, який дозволяє виявити зв'язок жанрової природи музичної мови з образним змістом музичного твору. При розгляді фортепіанного поліфонічного циклу у творчості композиторів ХХ століття даний метод дає можливість визначення жанрового стилю як компонента художньої ідеї малого циклу «прелюдія-фуга». Наукова новизна полягає в уточненні методу жанрово-стильового аналізу творів сучасної музики та підготовці підстав для побудови методики освоєння студентами-піаністами образного сенсу поліфонічних циклів сучасної фортепіанної музики. У роботі обговорюються жанрові витоки музичної образності поліфонічних творів циклічної форми, уявлення інтерпретаторів і слухачів про їх художньо-образний зміст, можливість адекватного розуміння форми і змісту музичної традиції поліфонічної фортепіанної музики. Даний підхід розглядається як доцільний при вивченні сучасного музичного репертуару, особливо – творів поліфонічного циклу у творчості провідних композиторів ХХ століття. Висновки: жанрова образність музичного твору являє собою найважливіший компонент цілісного художньо-образного змісту циклічного інструментально-поліфонічного опусу і може служити опорою для побудови виконавської концепції твору. Жанрова природа музично-інтонаційних засобів виявляється вже у найбільш ранніх зразках фортепіанного поліфонічного циклу. Дана якість збереглася і в творах композиторів ХХ століття, що дозволяє ставити питання про певний принцип композиторської поетики. Жанрові витоки музичної образності грають важливу роль при вивченні прелюдій і фуг сучасних композиторів майбутніми піаністами (зокрема китайськими студентами). Вони значно полегшують усвідомлення художньої ідеї п'єси циклу, є ключем до розуміння образного змісту музики і мають великий педагогічний потенціал у вирішенні завдання освоєння європейської музичної культури.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/346 Особливості драматургії і формоутворення «варіацій на тему Ф. Шопена» для фортепіано, ор. 22 С. Рахманінова. 2019-09-18T06:13:19+00:00 Lu Yujing 124767477@qq.com <p><strong>Мета роботи –</strong> розглянути особливості драматургії і формоутворення циклу С. Рахманінова «Варіації на тему Ф.&nbsp;Шопена» для фортепіано, ор. 22. <strong>Методологія </strong><strong>дослідження</strong> є комплексною та пов’язана, насамперед, із застосуванням історико-стильового та структурного підходів. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше розглядається перший за хронологією написання композитором твір на «чужу» тему Сергія Рахманінова –<strong> «</strong>Варіації на тему Ф.&nbsp;Шопена» для фортепіано, ор. 22 – з позиції поліжанровості, внутрішньої сюїтності, взаємодії варіацій між собою; специфічних принципів мотивного та інтонаційного розвитку музичного матеріалу. Використовуються поняття «велика варіаційна форма», «малі варіаційні форми», «однотемна драматургія». (останні публікації на дану тему належать нам [2, 3]). <strong>Висновки.</strong> «Варіації на тему Ф. Шопена» для фортепіано, ор. 22 – це перше звернення Рахманінова до «чужої» теми, яке відбулося в 1902 – 1903 роках. Композитор обирає тему трагічної Прелюдії с-moll улюбленого їм композитора Ф.&nbsp;Шопена, яка часто асоціюється з траурною ходою, з «маленьким реквіємом».</p> <p>«Варіації на тему Ф.&nbsp;Шопена» задумані Рахманіновим як твір великого концертного плану, що відрізняється широтою і монументальністю масштабів, з прагненням досягти якомога більшої гнучкості, різнобарвності і витонченості фортепіанної фактури. Введені поняття «велика варіаційна форма» – повний варіаційний цикл та «малі варіаційні форми» – ряд варіацій, об’єднаних спільністю тематичного, фактурного, драматургічного, тонального, а то і жанрового, розвитку. Твір базується на неконфліктній драматургії, однотемний, з розкриттям різних смислових граней одного образу. В одній із середніх варіацій (ХV) композитор використовує мотив dies irae (який часто з’являється в його різних творах). Драматургія твору має напрямок від скорботи (глибокого мінору – с-moll) до оптимізму (торжество мажора – C-dur), чому сприяє внутрішня структура циклу, створена за принципом сюїтності – малих варіаційних форм.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/347 Перше Інтермеццо в історії музики: Р. Шуман, ор. 4, № 1. 2019-09-18T06:13:18+00:00 Lu Do mzlvduo@qq.com <p><strong>Ціль статі</strong> – виявити перший зразок жанру інтермецо як самостійного твору в творчості Роберта Шумана. Розглянути, систематизувати і проаналізувати особливості взаємодії змістовних компонентів в Інтермецо ор. 4 №1 композитора і зробити висновки про своєрідність їх взаємодій в даному творі. На матеріалі аналізу тематизма, тонального плану, форми першого в історії музики інтермецо у Шумана. запропонувати та виявити його особливості. Виникла також необхідність показати перспективність виконання Інтермецо ор. 4 №1, бо в учбовій та концертній практиці в нашій країні виконуються виключно лише окремі твори з цього циклу, така ж картина і в Китаї. <strong>Методологія статті</strong> – використані методи історико-культурологічного, теоретичного і жанрово-стильового аналізу, що дозволяє освітити своєрідність та неповторність жанрового мислення Роберта Шумана відносно появи жанру інтермецо в його творчій індивідуальності і в контексті подальшого дослідження розвитку жанрових особливостей інтермецо. <strong>Наукова новизна</strong> статті в тому, що розкривається в повній мірі відношення Роберта Шумана до відкриття самостійного жанру – інтермецо, наповненого композитором принципіальною новизною, походжений із його розуміння такого жанру та відтворюючого його романтичним стилем того часу і обновленою фортепіанною технікою. Виходячи з жанрового аналізу інтермецо, виведена та підтверджена збиральна формулювання цього поняття на етапі його відкриття і романтизму. <strong>Висновки. </strong>Жанрові відкриття Роберта Шумана та особливості його мислення спрямовані далеко в майбутнє. Це відноситься і до жанру інтермецо, основоположником якого є Роберт Шуман, вперше створивши твір з даною назвою. У нього ж інтермецо стає як самостійним твором, так і частиною циклу (фортепіанного концерту). Надалі жанр інтермецо став надзвичайно популярним, як самостійна п'єса, так і як частина циклічного твору: в сонатах, концертах, циклах різних п'єс, куди вторгається і інтермецо. У Шумана жанр Інтермецо набуває яскравий внутрішній зміст, насичений серйозним драматургічним розвитком, так різноманітно використаний композитором. Шуман ніби зачав цей жанр і, разом з тим, ніби підвів підсумок розвитку даного жанру в ранній період історії романтизму, показавши його індивідуальні особливості та зосередженість на внутрішній специфіці змістовності і піанізму. Шуман поєднує класичне минуле і сучасне майбутнє, вбираючи основи мислення романтизму і багато в чому передбачаючи майбутнє музичної мови ХХ століття. Ітермецо Шумана перспективне для виконання піаністами, як в нашій країні, так и в Китаї.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/348 Кларнетовий репертуар ХХ століття в обробці його багатств інструменталістами Одеси 2019-09-18T06:13:17+00:00 Zinoviy Burkackiy Zinoviy.burkatskyy@gmail.com <p><strong>Метою </strong>роботи є усвідомлення специфіки кларнетового репертуару ХХ століття з опорою на досвід досягнень української і зокрема одеської кларнетової школи в особі професора К.&nbsp;Мюльберга і його числених вихованців. <strong>Методологічною основою </strong>роботи є інтонаційний підхід школи Б.&nbsp;Асафьєва в Україні, з опорою на аналітико-структурний принцип і на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики «інтонаційного словника епохи» за Асафьєвим і подальших розробок в працях О.&nbsp;Сокола, О.&nbsp;Маркової та ін. <strong>Наукова новизна </strong>роботи виражається в оригінальності концепції репертуарного вибору згідно досвіду митців України і Одеси<strong>, </strong>відповідно, вперше в українському музикознавстві виділяється високий внесок cтильового різноманіття з акцентуванням техніки авангардного мистецтва в доробках майстрів кларнетової гри Одеси. <strong>Висновки. </strong>Кларнетовий концертний репертуар склав усталену групу виконуваних творів авторів ХХ століття, в яких спеціальне місце посідає музика, написана представниками модерну-авангарду, утому числі це улюблені одеськими майстрами композиції Т.&nbsp;Олаха, Е&nbsp;.Денисова, відзначені найвищими досягненнями лауреатів престижних міжнародних конкурсів в особах К.&nbsp;Мюльберга, І.&nbsp;Оленчика, автора даного дослідження та інших митців.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/349 «Мислити звуками»: дидактичні перспективи застосування системи вольфґанґа ґуґґенберґера в процесі підготовки студента-трубача. 2019-09-18T06:13:17+00:00 Petro Vakalyuk petrovakalyuk@gmail.com <p><strong>Мета роботи: </strong>розглянути інноваційну і широко застосовувану в західноєвропейській практиці останніх десятиліть систему підготовки професійних виконавців-трубачів німецького музиканта та викладача Вольфганга Ґуґґенбергера. <strong>Методологія</strong> дослідження ґрунтується на використанні наступних методів: історичного – у виявленні передумов сучасних музично-педагогічних систем викладання гри на духових інструментах, компаративного – у зіставленні різних підходів до інтерпретації та принципів професійного навчання на трубі, аналітичного – у з’ясуванні основних елементів представлених систем. <strong>Наукова новизна</strong> дослідження полягає у включенні в музикознавчий та музично-педагогічний компендіум вітчизняної науки фактично невідомої та не опрацьованої досі українською мовою системи підготовки виконавця на духових інструментах. Простежені витоки засадничих положень, проведені історичні та теоретичні паралелі із системами Рольфа Квінке та Вінсента Ціховіча, а також із теорією Альфреда Томатіса та концепцією потоку Міхая Чіксентміхаї. <strong>Висновки</strong>. Підсумовуючи практичне значення системи В.&nbsp;Ґуґґенберґера, виділяємо наступні етапи, які відіграватимуть важливу роль і в щоденній праці українських педагогів над підготовкою виконавців-професіоналів: програма ментального налаштування; етап розігрування; етап виконавства.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/350 Електронний баян у музичній культурі: історія, естетика, органологія 2019-09-18T06:13:16+00:00 Volodimir Chefranov vonarfehc@gmail.com <p><strong>Мета роботи</strong>. У статті розглядаються історичні факти, естетичні і технологічні засади виникнення, модернізації та розповсюдження електронних інструментів, зокрема баяна. <strong>Методологія дослідження</strong> полягає в застосуванні компаративного, естетико-культурологічного, історичного, музикознавчого методів, які утворюють єдину методологічну основу. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу специфіку електронних інструментів в ході історичної модернізації. <strong>Наукова новизна</strong> роботи полягає у виявленні значення електронного баяна у музичному мистецтві. Уточнюються історико-фактичні та техніко-органологічні параметри вказаного виду інструменталізму. <strong>Висновки</strong>. Концепція музично-інструментальних комп'ютерних технологій як нового явища в мистецтві відображає закономірності історичної еволюції музичного інструментарію (процес прискорення зміни музичних стилів і творчих методів написання музики). Вказані конкретні переваги синтезування акустичної та електронної систем у баяні.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/351 Українська школа вокального мистецтва: традиції та сучасність. 2019-09-18T06:13:16+00:00 Olexandr Rudenko odma_n@ukr.net <p><strong>Мета статті </strong>— дослідити основні віхи розвитку української вокальної школи, зокрема факти діяльності духовно розвинутих особистостей у докласичний та класичний період становлення українського вокального мистецтва. <strong>Наукова новизна </strong>роботи полягає у виявленні ґенезу тогочасного вокального новаторства, що мала вплив на посткласичні тенденції розвитку мистецтва співу. <strong>Методи дослідження</strong>. Для досягнення зазначеної мети використано метод вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми та ретроспективний аналіз ідей музичного виконання у різні історичні періоди. <strong>Висновки</strong>. Навчання мистецтву співу, вивчення фактів традиційності та сучасності у розвитку практичних аспектів вокального навчання — це кропіткий, але необхідний процес, спрямований на формування, збереження та примноження самобутньої музичної національної культури.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/352 Методичні напрацювання бандуристів Зіновія Штокалка та Василя Ємця. 2019-09-18T06:13:15+00:00 Irina Druzhga minkyltyru0608@gmail.com <p><strong>Мета дослідження</strong> проаналізувати методичні разроботки видані за кордоном: «Кобзарський підручник» Зіновія Штокалка і підручника «Кобза і кобзарі» – Василя Ємця. <strong>Методологія дослідження</strong> – застосовується аналіз робіт: «Кобзарський підручник» і «Кобза і кобзарі». <strong>Наукова новизна</strong> полягає в більш комплексному дослідженні перших підручників гри на бандурі виданих за кордоном. Їх значення для написання нових на основі вже існуючих досліджень бандуристів. <strong>Висновки</strong>. Таким чином, завдяки першим підручниками Василя Ємця та Зіновія Штокалка, освітлення в дослідженні І.&nbsp;Дружгі, вони є основою для удосконалення наукової літератури. Написання нових шкіл гри на бандурі з освітленням нових професійних завдань. Удосконалення прийомів, способів звуковидобування на бандурі, удосконалення конструкції інструменту. А популяризації бандурного мистецтва через поєднання в репертуарі не тільки творів світової музичної класики а також традиційного афтентічного, українського репертуару, значно розширили виконавські риси інструменту. І тим самим створили не тільки сприятливі умови для виступів з бандурою в світі, але і підготували ґрунт для розвитку традиційного українського народного мистецтва в нетрадиційних для нього умовах.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/353 Диригентська школа Євгена Вахняка на тлі хорової культури України. 2019-09-18T06:13:14+00:00 Vasyl Chuchman vassylch@yahoo.com <p><strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати функціонування диригентської школи Євгена Вахняка в контексті хорової культури України другої половини ХХ&nbsp;століття. <strong>Методологія дослідження</strong> передбачає застосування історико-генетичного, аналітичного, компаративного, музикознавчого, психологічно-типологічного та культурологічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє здійснити комплексний аналіз змісту, форм, методів, цілей і результатів творчості Є.&nbsp;Вахняка, виявити низку суб’єктивних (індивідуальних особистісних рис) та об’єктивних (регіональних та загальнонаціональних традицій, тенденцій епохи) факторів, що стали визначальними у формуванні виконавських, педагогічних, методичних, репертуарних функціональних компонентів його диригентської школи. <strong>Наукова новизна</strong> полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві розглядається виконавська та педагогічна діяльність Є.&nbsp;Вахняка в аспекті окремої диригентської школи. <strong>Висновки.</strong> Результати комплексного аналізу диригентсько-педагогічної діяльності Є.&nbsp;Вахняка дають підстави трактувати її як диригентську школу, яка, синтезувавши здобутки галицької та київської хорових традицій, стала знаковим феноменом хорової культури України.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/354 Особливості підготовки піаністів в умовах української мистецької освіти. 2019-09-18T06:13:14+00:00 Zhang Xiangyong odma_n@ukr.net <p><strong>Мета</strong> <strong>дослідження</strong> – обґрунтувати особливості підготовки піаністів в умовах української мистецької освіти. <strong>Методологія</strong> <strong>дослідження</strong> – для реалізація мети в роботі використано комплекс взаємопов’язаних методів: аналіз наукової літератури ‒ для визначення ступеню дослідженості означеної проблеми з позиції мистецтвознавства, культурології та мистецької педагогіки; теоретичного моделювання – для узагальнення змісту ключових понять дослідження, теоретичних положень та наукових уявлень про фахову підготовку піаністів в умовах українського мистецького простору; систематизації&nbsp; – для узагальнення результатів дослідження. <strong>Наукова</strong> <strong>новизна</strong> – полягає у виявленні особливостей підготовки піаністів в умовах української мистецької освіти, а саме: визначено стан вивченості означеної проблеми, систематизовано наукові уявлення про зміст фортепіанної підготовки; розкрито специфіку фахової підготовки. <strong>Висновки</strong><strong>.</strong> На основі аналізу наукової літератури систематизовано наукові підходи мистецтвознавців, культурологів та педагогів, на основі яких визначено специфіку фахової підготовки піаністів в умовах української мистецької освіти. З метою збагачення теоретичної платформи теорії та практики виконавського мистецтва піаністів в роботу введено положення про організацію та зміст фахового навчання виконавців фортепіанного профілю.</p> 2018-04-25T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement##