ОРАТОРІАЛЬНИЙ СПАДОК Р. ШУМАНА В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ СПЕЦИФІКИ НІМЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ
Анотація
Мета роботи — виявлення жанрово-стильвої специфіки ораторій Р. Шумана «Рай і пері» та «Мандрівка Рози» у річищі стильової парадигми німецької культури першої половини XIX ст., зокрема феномена бідермаєра. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про поетику хорової спадщини Р. Шумана, зокрема його ораторій, а також у виявленні їх контактності з типологічними якостями німецького бідермаєра та його духовною ґенезою. Висновки. Відзначено показову для хорового спадку Р. Шумана довіру до символічного за своєю природою жанру ораторії, що соборно-хорово представляє історію героїнь, яки пройшли життя-Служіння, увінчане прилученням до Вічного, жанру, що сукупно-символічно пропонує апробовану містерією і літургійною драмою форму священнодійства. Очевидні фіксації в ораторіях «Мандрівка Рози» та «Рай і пері» ознак стилістики бідермаєра, визначених поєднанням навмисної фактурної простоти і церковно-риторичних жанрово-інтонаційних показників, що в сукупності дають ефект «великого в малому». Ораторії Р. Шумана демонструють очевидну наявність в образах головних героїнь духовних рис (лагідність, смиренність, прагнення до духовної досконалості та преображення тощо), які асоціюються з ранньохристиянською патріархально-ортодоксальною традицією, що стала ґенезою німецької духовної культури першої половини XIX ст.
Посилання
2. Demchenko, G. Yu. (2006). Phenomenology of Romanticism in R. Schumann’s Piano Works. Aspects of musical hermeneutics. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Saratovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. L. V. Sobinova [in Russian].
3. Zhitomirsky, D. V. (1964). Robert Schumann. Moscow: Muzyka [in Russian].
4. Zin’kova, A. Ye. (2018). Vocal and symphonic works of Robert Schumann. On one compositional principle. Uchenyye zapiski Rossiyskoy akademii muzyki imeni Gnesinykh. 1 (24), 50–69 [in Russian].
5. Zin’kova, A. Ye. (2015). «The Wandering of the Rose» by R. Schumann. Experience the interpretation of the plot. Uchenyye zapiski Rossiyskoy akademii muzyki imeni Gnesinykh. 1 (12), 51–58 [in Russian].
6. Ivanova, E. R. (2007). Biedermeier literature in Germany of the XIX century. Moscow: Prometey MPGU [in Russian].
7. Karel’skiy, A. V. (2007). Metamorphoses of Orpheus: Conversations on the History of Western Literatures. Moscow: Rossiyskiy gosudarstvennyy gumanitarnyy universitet [in Russian].
8. Kozarenko, O. (2009). Biedermeier as an actual stylistic model of Ukrainian music. Muzychne mystetstvo i kulʹtura: naukovyy visnyk ODMA im. A. V. Nezhdanovoyi. 10, 152–157 [in Ukrainian].
9. Korobova, A. G. (2007). Pastoral in the music of European tradition: to the history and theory of the genre. Doctor’s thesis. Moscow: MGK im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
10. Kruglova, Ye. A. (2003). Symbols of roses in Russian and German poetry of the end of the XVIII — beginning of the XX centuries: an experience of comparison. Moscow: Moskovskiy pedagogicheskiy gosudarstvennyy universitet [in Russian].
11. Loos Helmut (2010). Robert Schumann and sacred music. Nauchnyy vestnik Moskovskoy konservatorii. 3, 99–106 [in Russian].
12. Mann, T. (1961). Germany and Germans. Mann T. Sobraniye sochineniy v 10-ti tomakh. Stat’i 1929–1955. Moscow: Gosudarstvennoye izdatel’stvo khudozhestvennoy literatury [in Russian].
13. Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern christian paradigm of european culture and music of the XVIII–XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
14. Oleynikova, Yu. V. (2010). Biedermeier and his manifestations in vocal music of the XIX–XX centuries. Candidate’s thesis. Odessa: Odesskaya gosudarstvennaya muzykal’naya akademiya im. A. V. Nezhdanovoy [in Ukrainian].
15. Pankova, E. A. (2005). «New Middle Ages» in the aesthetics of German romanticism. Vestnik VGU. Seriya: Filologiya. Zhurnalistika. 2, 80–86 [in Russian].
16. Razdol’skaya, V. I. (2005). European art of the XIX century. Classicism, romanticism. St. Petersburg: Azbuka-klassika [in Russian].
17. Robert Schumann and the Crossroads of Music and Literature: Collection of Scientific Papers (1997). Kharkov: RA — Caravella [in Ukrainian].
18. Rose Luther (2015). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/роза_лютера
19. The Rose (2015). Retrieved from www.symbolarium.ru/index.php/роза
20. Sarabyanov, D. V. (1998). Biedermeier. Style without names and masterpieces. Pinakoteka. 4, 4–11 [in Russian].
21. Sili, SH. (2012). Rose as a Christian symbol on princely bulls Izyaslav Yaroslavich. Rossiyskaya istoriya. 3, 116–128 [in Russian].
22. Toporov, V. N. (1994). The Rose. Mify narodov mira. Entsiklopediya v 2-kh tomakh. Т. 2. Moscow: Rossiyskaya êntsiklopediya [in Russian].
23. Fadeyeva, O. S. (1999). Oratory in the XIX century in Germany. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
24. Shikina, A. N. (2010). Stylistic forms of creative self-awareness in the culture of romanticism: on the material of the works of R. Schumann. Extended abstract of candidate’s thesis. Kostroma: Kostromskoy gosudarstvennyy universitet im. N. A. Nekrasova [in Russian].
25. Encyclopedia of symbols, signs, emblems (2005). Moscow: Eksmo; St. Petersburg: Midgard [in Russian].
Музичне мистецтво і культура