ОРАТОРІАЛЬНИЙ СПАДОК Р. ШУМАНА В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ СПЕЦИФІКИ НІМЕЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

  • Olga Muravskaya Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової

Анотація

Мета роботи — виявлення жанрово-стильвої специфіки ораторій Р. Шумана «Рай і пері» та «Мандрівка Рози» у річищі стильової парадигми німецької культури першої половини XIX ст., зокрема феномена бідермаєра. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про поетику хорової спадщини Р. Шумана, зокрема його ораторій, а також у виявленні їх контактності з типологічними якостями німецького бідермаєра та його духовною ґенезою. Висновки. Відзначено показову для хорового спадку Р. Шумана довіру до символічного за своєю природою жанру ораторії, що соборно-хорово представляє історію героїнь, яки пройшли життя-Служіння, увінчане прилученням до Вічного, жанру, що сукупно-символічно пропонує апробовану містерією і літургійною драмою форму священнодійства. Очевидні фіксації в ораторіях «Мандрівка Рози» та «Рай і пері» ознак стилістики бідермаєра, визначених поєднанням навмисної фактурної простоти і церковно-риторичних жанрово-інтонаційних показників, що в сукупності дають ефект «великого в малому». Ораторії Р. Шумана демонструють очевидну наявність в образах головних героїнь духовних рис (лагідність, смиренність, прагнення до духовної досконалості та преображення тощо), які асоціюються з ранньохристиянською патріархально-ортодоксальною традицією, що стала ґенезою німецької духовної культури першої половини XIX ст.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

доктор мистецтвознавства, в. о. професора кафедри теоретичної та прикладної культурології

Посилання

1. Veselovskiy, A. N. (2015). From the poetics of the rose. Retrieved from dugwart.ru/library/veselovskij_alexandr_iz_poetiki_rozy.html
2. Demchenko, G. Yu. (2006). Phenomenology of Romanticism in R. Schumann’s Piano Works. Aspects of musical hermeneutics. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Saratovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. L. V. Sobinova [in Russian].
3. Zhitomirsky, D. V. (1964). Robert Schumann. Moscow: Muzyka [in Russian].
4. Zin’kova, A. Ye. (2018). Vocal and symphonic works of Robert Schumann. On one compositional principle. Uchenyye zapiski Rossiyskoy akademii muzyki imeni Gnesinykh. 1 (24), 50–69 [in Russian].
5. Zin’kova, A. Ye. (2015). «The Wandering of the Rose» by R. Schumann. Experience the interpretation of the plot. Uchenyye zapiski Rossiyskoy akademii muzyki imeni Gnesinykh. 1 (12), 51–58 [in Russian].
6. Ivanova, E. R. (2007). Biedermeier literature in Germany of the XIX century. Moscow: Prometey MPGU [in Russian].
7. Karel’skiy, A. V. (2007). Metamorphoses of Orpheus: Conversations on the History of Western Literatures. Moscow: Rossiyskiy gosudarstvennyy gumanitarnyy universitet [in Russian].
8. Kozarenko, O. (2009). Biedermeier as an actual stylistic model of Ukrainian music. Muzychne mystetstvo i kulʹtura: naukovyy visnyk ODMA im. A. V. Nezhdanovoyi. 10, 152–157 [in Ukrainian].
9. Korobova, A. G. (2007). Pastoral in the music of European tradition: to the history and theory of the genre. Doctor’s thesis. Moscow: MGK im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
10. Kruglova, Ye. A. (2003). Symbols of roses in Russian and German poetry of the end of the XVIII — beginning of the XX centuries: an experience of comparison. Moscow: Moskovskiy pedagogicheskiy gosudarstvennyy universitet [in Russian].
11. Loos Helmut (2010). Robert Schumann and sacred music. Nauchnyy vestnik Moskovskoy konservatorii. 3, 99–106 [in Russian].
12. Mann, T. (1961). Germany and Germans. Mann T. Sobraniye sochineniy v 10-ti tomakh. Stat’i 1929–1955. Moscow: Gosudarstvennoye izdatel’stvo khudozhestvennoy literatury [in Russian].
13. Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern christian paradigm of european culture and music of the XVIII–XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
14. Oleynikova, Yu. V. (2010). Biedermeier and his manifestations in vocal music of the XIX–XX centuries. Candidate’s thesis. Odessa: Odesskaya gosudarstvennaya muzykal’naya akademiya im. A. V. Nezhdanovoy [in Ukrainian].
15. Pankova, E. A. (2005). «New Middle Ages» in the aesthetics of German romanticism. Vestnik VGU. Seriya: Filologiya. Zhurnalistika. 2, 80–86 [in Russian].
16. Razdol’skaya, V. I. (2005). European art of the XIX century. Classicism, romanticism. St. Petersburg: Azbuka-klassika [in Russian].
17. Robert Schumann and the Crossroads of Music and Literature: Collection of Scientific Papers (1997). Kharkov: RA — Caravella [in Ukrainian].
18. Rose Luther (2015). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/роза_лютера
19. The Rose (2015). Retrieved from www.symbolarium.ru/index.php/роза
20. Sarabyanov, D. V. (1998). Biedermeier. Style without names and masterpieces. Pinakoteka. 4, 4–11 [in Russian].
21. Sili, SH. (2012). Rose as a Christian symbol on princely bulls Izyaslav Yaroslavich. Rossiyskaya istoriya. 3, 116–128 [in Russian].
22. Toporov, V. N. (1994). The Rose. Mify narodov mira. Entsiklopediya v 2-kh tomakh. Т. 2. Moscow: Rossiyskaya êntsiklopediya [in Russian].
23. Fadeyeva, O. S. (1999). Oratory in the XIX century in Germany. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
24. Shikina, A. N. (2010). Stylistic forms of creative self-awareness in the culture of romanticism: on the material of the works of R. Schumann. Extended abstract of candidate’s thesis. Kostroma: Kostromskoy gosudarstvennyy universitet im. N. A. Nekrasova [in Russian].
25. Encyclopedia of symbols, signs, emblems (2005). Moscow: Eksmo; St. Petersburg: Midgard [in Russian].
Опубліковано
2019-03-27
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА