«TE DEUM» А. ПЯРТА У РІЧИЩІ ВЗАЄМОДІЇ ТРАДИЦІЙ ХРИСТИЯНСЬКОГО СХОДУ І ЗАХОДУ

Anzhelika Anatolievna Tatarnikova

doi:10.31723/2524–0447–2019–28–1–308–321

Anzhelika Anatolievna Tatarnikova Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2019–28–1–308–321

Ключові слова: хорова творчість А. Пярта, стиль tintinnabuli, «Te Deum», ісон, споглядальність, медитативність

Анотація

Мета статті — виявлення поетико-інтонаційної унікальності «Te Deum» А. Пярта в руслі християнської славословної традиції та її конфесійних «моделей». Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи, які дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку «Te Deum» А. Пярта в контексті не тільки індивідуального авторського стилю, але й еволюційних шляхів духовного хорового мистецтва Європи рубежа XX–XXI століть. Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує органіку взаємодії духовно-релігійної ґенези авторського стилю А. Пярта (tintinnabuli) з «релігійним ренесансом» постмодерну, спрямованим на відродження духовно-естетичних позицій богослужбового співацького мистецтва епохи «неподіленої церкви». Висновки. Узагальнення духовно-смислових, інтонаційно-драматургічних та темброво-виразних показників композиції «Te Deum» А. Пярта свідчить про те, що цей твір виник на перетині складових творчого стилю автора (концепція tintinnabuli), скерованого авторським імперативом-закликом «Вперед в минуле!», та шукань вокально-хорового мистецтва сучасності, орієнтованих на єднання духовно-конфесійних та мистецьких надбань християнського Сходу і Заходу, що відтворюють досвід і традиції «давньозахідного православ’я», визначаючи тим самим причетність слухача до кінцевих сенсів буття.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри хорового диригування

Посилання

1. Arvo Pärt: conversations, research, reflections (2014). Kiev: DUKH I LITERA [in Ukrainian].
2. Thanksgiving and praise (2018). Retrieved from http://damian.ru/_vstrechi/ 2017–09–29/d6.htm
3. Grachev, V. N. (2011). Simple music by A. Pärt and V. Martynov: on the implementation of ostinat replication. Muzykovedeniye. 10, 9–14 [in Russian].
4. Grachev, V. N. (2010). Religious music of A. Pärt: ascent to the tradition of the unshared church. Retrieved from www.art-education.ru/sites/default/files/jornal_pdf/grachev_07_03_2010.pdf
5. Grachev, V. N. (2013). Religious music by A. Pärt and V. Martynov: tradition, style. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Voyennyy institut (Voyennykh dirizherov) Voyennogo universiteta [in Russian].
6. Grachev, V. N. (2015). Taneyev — A. Pärt and V. Martynov: the line of prophecy in the musical culture of the fatherland. Pamyati Sergeya Ivanovicha Taneyeva. 1915–2015: sb. statey k 100-letiyu so dnya smerti. Extended abstract of candidate’s thesis. Nauchnaya biblioteka [in Russian].
7. Zamornikova, K., Katunyan, M. (2011). «Fratres» Arvo Pärt — prayer in music. Lietuvos muzikologija. 12, 111–134 [in Lithuania]
8. Ignatenko, Ye. A. (2000). «Canon is repentant»: traditional genres in modern music practice. Kyyivsʹke muzykoznavstvo. 5, 77–81[in Ukrainian].
9. Kolpakova, G. S. (2010). The art of Byzantium. Early and middle periods. St. Petersburg: Izdatel’skaya Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].
10. Kuznetsova, M. V. (2007). Meditativeness as a property of musical thinking (Avet Terteryan, Arvo Pyart, Valentin Sylvestrov). Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Rossiyskaya akademiya muzyki imeni Gnesinykh [in Russian].
11. Kuznetsova, M. V. (2007). Sacra nova: ministry and prayer. Muzykal’naya akademiya. 1, 213–219 [in Russian].
12. Kuznetsova, M. V. (2019). Religious contemplation and music by Arvo Pärt: dialogue with tradition. Retrieved from spiegelimspiegel.ru/bio/testimoniels/ kuznetsova/
13. Liveriy (Voronov), protoierey (2018). Dogmatic theology. Retrieved from https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/
14. Muravs’ka, O. V. (2017). Schiphristian paradigm of the European culture and music of the XVIII–XX centuries. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
15. Osetskaya, O. V. (2008). The sacred word in the music of A. Pärt. Extended abstract of candidate’s thesis. Nizhny Novgorod: Nizhegorodskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. M. I. Glinki [in Russian].
16. Tokun, Е. A. (2010). Arvo Pärt. Tintinnabuli: technique and style. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
17. Tokun, Е. A. (2007). Tintinnabuli: style and technique. Muzykal’naya akademiya. 1, 213–219 [in Russian].
18. Trubenok, Ye. A. (2015). Te Deum: main genre models. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
19. Filatova, T. V., Sadovnichaya, E. A. (2009). Sacral music of Arvo Pärt a’capella for chorus: stylistic overtones of creativity. Muzykal’noye iskusstvo. 9, 68–78 [in Russian].
20. Praise (2018). Retrieved from http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm
21. Tsvetkov, P. I. (2018). On the origin of the anthem Te Deum laudamus (we praise God to you). Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Petr_Cvetkov/oproishozhdenii- gimna-te-deum-laudamus-tebe-boga-hvalim/