ВЗАЄМОДІЯ ВЕРБАЛЬНОЇ ТА МУЗИЧНОЇ СЕМАНТИКИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ С. СЛОНІМСЬКОГО
Анотація
Мета роботи – розгляд принципів взаємодії вербальної та музичної семантики в камерно-вокальній музиці, як головний об’єкт виділено вивчення творчості С. Слонімського. На основі розгляду широкого кола музикознавчих досліджень розкриваються художні можливості взаємозв’язку слова й музики як художньої єдності. Методологія дослідження ґрунтується на інтердисциплінарній комплексній основі, що предбачає використання літературознавчого, музично-історичного, музикознавчого аналітичного та семантичного підходів. Наукова новизна зумовлена цілісним підходом до аналізу камерно-вокальної творчості в музичній культурі другої половини XX – початку ХХІ століття, який дозволяє розглядати співвідношення вербального та музичного рівнів як єдину композиторську поетику. Висновки. Обов’яз- ковою умовою існування жанрової сфери камерно-вокальної музики стає взаємовідношення і постійна діалогічна взаємодія двох самостійних семіотичних систем – слова і музики. Незважаючи на безліч параметрів, що об’єднують ці дві системи, усе ж ідеться про два самостійні явища, що мають власну унікальну специфіку і потужний художній потенціал. У камерно-вокальній творчості вербальна і му- зична семіотичні системи виявляються об’єднаними загальним художнім завданням, що стає основою для формування принципів їх взаємодії і формування комплексу стилістичних параметрів та дозволяє втілитися образно-смисловому змісту. Художній синтез словесного й музичного рівнів у камерно-вокальній музиці загалом і у творчості С. Слонімського зокрема передусім ґрунтується на двох найважливіших особливостях – з одного боку, на принциповій близькості музичної і вербальної мовної систем і на родинному зв’язку принципів ор- ганізації процесу інтонування, з іншого – на відмінності в можливостях передачі художньо-образної і змістової складових частин, що має принципово іншу природу.
Посилання
2. Osadchaya, S. (2008) Orthodox singing tradition as a “self-growing logos”. Musical creative work as a science in the historical space: Kyiv Musical Science. NMAU names after P.I. Tchaikovsky. K. Num. 73. [in Russian].
3. Osadchaya, S. (2014) The aesthetic-ethical-fideistic triad as a fundamental principle of musical culture. Musical mystery and culture: Science newsletter of the Odessa National Musical Academy named after A.V. Nezhdanova. Odesa: Astroprint. Num. 19. [in Russian].
4. Samoilenko, A. (2002) Dialogue as a musical and cultural phenomenon: methodological aspects of modern musicology: dis ... of Doctor of Art History. Odessa. [in Russian].
5. Kholopova, V. (2014) Music as an art form. Tutorial. Moscow: Lan’. [in Russian].
6. Kholopova, V. (2015) Musical hermeneutics, musical semantics, musical content: comparison of possibilities. Scientific notes of the Russian Academy of Music named after the Gnesin. M.: Russian Academy of Music named after the Gnesin. Num. 1 (12). [in Russian].