«ВОГНЯНЕ КІЛЬЦЕ» АВЕТА ТЕРТЕРЯНА У ВИЗНАЧЕННІ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОМПОЗИТОРСЬКОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОПЕРНОГО ЖАНРУ
Анотація
Мета статті полягає у визначенні тих жанрово-стильових пара- метрів опери А. Тертеряна, що утворюють його індивідуальну концеп- цію оперного жанру. Методологія дослідження спирається на джере- лознавчий, аналітичний і жанрово-стильовий підходи. Наукова новизна статті полягає в музикознавчій розробці теоретичних аспектів інди- відуального композиторського стилю А. Тертеряна та його репрезен- тації в жанрово-стильовій концепції опери «Вогняне кільце». Висновки. У статті розглянуто жанрово-стильову специфіку видатного твору класика вірменського музичного мистецтва ХХ ст. А. Тертеряна в ас- пекті репрезентативності індивідуально-композиторської концепції оперного жанру. З огляду на маловідомість «Вогняного кільця» в Укра- їні вивчення опери з позицій композиторського трактування провідних жанрових принципів європейської опери ХХ ст. у взаємозв’язку з наці- ональними традиціями своєї культури є актуальним як для сучасного вітчизняного музикознавства, так і для вокально-виконавської практи- ки. У жанрово-стильовому відношенні опера А. Тертеряна демонструє діалогічний принцип композиторського мислення. З одного боку, в ній очевидним є прояв містеріального художньо-образного комплексу і типів вокального інтонування, які склалися в європейській оперній традиції, з іншого – успадкування і творче переосмислення національних традицій вірменської музики. Визначено стилістику вокальних партій провідних персонажів, що відображає вказаний принцип діалогічності. «Вогняне кільце» за своїми жанрово-стильовими характеристиками багато в чому співвідноситься з естетикою камерної опери (за типом драматур- гії й оперних персонажів, принципами композиційної логіки та музичних характеристик героїв, вокальною стилістикою). Семантика централь- них персонажів опери згідно з її драматургічною концепцією вказує на відповідність стильовим показниками «статуарної» опери як жанрового різновиду камерної опери. Так само істотними для оперної поетики ві- рменського композитора виявляються художні принципи «епічного теа- тру», актуальні для оперної естетики ХХ ст.: вони зумовили над-особи- стісну концепцію головних персонажів опери та принципи їх музичного втілення, пов’язані з оригінальною творчою інтерпретацією вірменсько- го музичного фольклору і стильових традицій європейської опери.
Посилання
2. Ангаладян Р. «Неистовые толпы» – как поиск пульса времени. URL: http://www.diplomat.am/load/public/e_charenc_neistovye_tolpy_kak_poisk_pulsa_vremeni/5-1-0-264.
3. Арановский М. Слово об Авете Тертеряне. Традиции и новаторство. Авет Тертерян – 75. Ереван : Арджеш, 2005. С. 3–4.
4. Бай Цюань. Оперная мелодия как коммуникативный и интонацинно-стилистический феномен : дисс. … канд. исскуств. : 17.00.03. Одесская нациоанальная музыкальная академия. Одесса, 2017. 185 с.
5. Безант А. Эзотерическое христианство, или малые мистерии. URL: https://mybook.ru/author/anni-bezant/ezotericheskoe-hristianstvoili-malye-misterii/reader/.
6. Зулумян Б. Символизм в творчестве Егише Чаренца. URL: http://lraber.asj-oa.am/651/1/2010-1-2__274_.pdf.
7. Кузнецова М. Медитативность как свойство музыкального мышления (Авет Тертерян, Арво Пярт, Валентин Сильвестров) : автореф. дисс. … канд. искусств. : 17.00.02. Российская академия музыки им. Гнесиных. Москва, 2007. 27 с.
8. Лейдерман Н. Революция как столкновение культур («Сорок первый» Б. Лавренёва: опыт самокритик канона). Филологический класс. 2007. № 18. 2007. С. 57–60.
9. Носуля А. Жанрово-композиційні особливості еволюції камерної опери (від XIX – до XXI ст.) : автореф. дис. … канд. мист. : 17.00.03. Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2017. 20 с.
10. Помпєєва А. Вокальна стилістика у європейській опері малої форми кінця XIX–XX століть : автореф. дис. …канд. мист. : 17.00.03.
Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2017. 21 с.
11. Степанян Р. Авет Тертерян. Композиторы союзных республик. Москва : Советский композитор, 1980. С. 170–200.