БАГАТЕЛЬНИЙ СТИЛЬ В. СИЛЬВЕСТРОВА В КОНТЕКСТІ ҐЕНЕЗИ ЖАНРУ БАГАТЕЛІ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ

  • Kateryna Vadymivna Motsarenko Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0003-0941-1239
Ключові слова: багательний стиль, багателі в українській музиці, ґенеза жанру багателі

Анотація

Мета роботи – визначення специфіки багательного стилю В. Сильвестрова в панорамі основних напрямів розвитку багателі в українській музиці в аспекті індивідуально-композиторського трак- тування жанру. Методологія дослідження полягає у використанні методів історичного музикознавства, компаративного й системного методів та елементів жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна. У статті вперше наводиться панорама жанру багателі у творчості українських композиторів від першої третини ХІХ століття до сього- дення. Висновки. У вітчизняній музиці спостерігаємо великий спектр творчого прочитання жанру багателі відповідно до авторського сти- лю – від традиційної «легкої» (або навіть дидактичної) мініатюри до цілого Всесвіту, утіленого в малій формі, у В. Сильвестрова. Багателі українських композиторів представлено в різноманітних модифікаці- ях – як окремі п’єси, цикли або їх частини (у тому числі як один із номерів балету). Поряд із фортепіанними багателями існують також і твори для камерного складу і струнного оркестру, навіть багательні перфоманси. Однак більшість зразків багателей вітчизняних авторів залишається в рамках традиційного трактування жанру як невеликої, легкої для виконання п’єси, переважно композитори звертаються до жанру багателі скоріш епізодично, не вибудовуючи навколо неї якоїсь окремої концепції. Для В. Сильвестрова ж багатель стає своєрідною лінзою, крізь яку митець дивиться на світ, а багательність є вира- женням певного образу мислення, основою стилю, риси якого не лише втілюються у власне багателях, а й екстраполюються на інші жанри, до яких звертається композитор останнім часом. Сильвестрівська ба- гатель – це багатель у вищому сенсі, така далека від «дрібнички», вона виходить за рамки звичного розуміння жанру, стає, за словами самого автора, «зерном музики», утіленням платонівських ідей, набуває рис метажанру. Розглянуті в публікації зразки багательного жанру в українській музиці потребують у майбутньому більш системного аналізу, одним із завдань якого може стати окреслення типології українських багателей.

Посилання

1. Жалєйко Д. Кітч та його трансформація у творчості Валентина Сильвестрова : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Харків, 2016. 19 с.
2. Житкевич А. Юрій Фіала. У першу річницю відходу у вічність композитора Юрія Фіали. URL: https://composersukraine.org/index.php?id=2814 (дата звернення: 23.07.2020).
3. Ілечко М. Українська фортепіанна сюїта як предмет музикознавчого дискурсу: історіологічний підхід : дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2018. 217 с.
4. Кущова Е. Фортепіанні партити Марка Кармінського: проблема реалізації художнього задуму : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2004. 26 с.
5. Луніна А. Валентин Сильвестров: «Мої твори – це музичні метафори…». URL: http://kievkamerata.org/ukr/press-169 (дата звернення: 02.08.2020).
6. «Дни новой музыки». Международный молодежный фестиваль композиторов и исполнителей 17–19 декабря 2012 г. Программа. Харьков : Харьковский национальный университет искусств имени И.П. Котляревского, 2012. 59 с.
7. Пилипчук Р. Відоме й невідоме про Адама Барцицького. Студії мистецтвознавчі. Київ, 2008. Ч. 2. С. 12–26.
8. Ревенко Н. Фортепіанна творчість українських композиторів у контексті розвитку музичної культури України (80–90-ті роки ХХ століття) : монографія. Миколаїв : РАЛ-поліграфія, 2018. 240 с.
9. Рябуха Н. Мініатюра як феномен музичної культури (на матеріалі фортепіанних творів українських композиторів кінця ХІХ–ХХ століть) : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.01 / Харківська державна академія культури. Харків, 2004. 31 с.
10. Рябуха Н. Трансформація звукового образу світу в фортепіанній культурі: онто-сонологічний підхід : дис. … докт. мистецтвознавства : 26.00.01 / Харківська державна академія культури. Харків, 2017. 456 с.
11. Самотос-Баєрлє Н. Творчий шлях Миколи Колесси в контексті міжвоєнної доби (за «Спогадами» Миколи Колесси). URL: https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/12/Rodyna_Kolessiv_Samotos_N_Tvorchyj_shlyakh_2013.pdf (дата звернення: 20.07.2020).
12. Свірідовська Л. Громадянське виховання майбутніх вчителів музичного мистецтва: За матеріалами української музичної класики. Актуальні питання культурології. Рівне, 2016. Вип. 16. С. 134–138.
13. Степаненко М. Фортепианное искусство Украины в долысенковский период : дисс. … канд. искусствоведения : 17.00.02 / Киевская государственная консерватория имени П.И. Чайковского. Киев, 1989. 219 с.
14. Українська музична енциклопедія : у 5 т. / Національна академія наук України ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1 : А – Д] / гол. редкол. Г. Скрипник. 680 c.
15. Фурдуй Ю. Ритмологічні аспекти жанрової еволюції фортепіанної багателі : дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00. 03 / Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2018. 269 с.
16. Шестеренко І. Творчість Віталія Кирейка в курсі історії української музики : навч.-метод. посібник для студ. спец. «Музичне мистецтво» усіх спеціалізацій / Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. Київ : Купріянова О.О., 2008. 428 c.
17. Шмурак А. Проект Алексея Шмурака «Незначительная музика». URL: http://classicalforum.ru/index.php?topic=8245.0 (дата звернення : 03.08.2020).
18. Якуб’як Я. Колесса як композитор. Микола Колесса – композитор, диригент, педагог : збірка статей / ред. Я.В. Якуб’як. Львів, 1997. С. 21–29.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ