ВПЛИВ ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ РОСІЙСЬКОГО РОМАНСУ XIX СТОЛІТТЯ НА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНУ ТВОРЧІСТЬ С. СЛОНІМСЬКОГО: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

Wei Du

doi:10.31723/2524-0447-2020-30-2-24

Wei Du Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0003-3399-4278

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-30-2-24

Ключові слова: камерно-вокальна творчість, російський романс, во- кальне інтонування, мовна інтонація, пам’ять культури

Анотація

Метою статті є вивчення камерно-вокальної творчості С. Сло- німського з виділенням структурно-композиційних принципів їх будови, а також простеження взаємозв’язків з формотворними принципами і художніми прийомами російського романсу XIX століття. Методологія роботи визначається єдністю жанрово-стильового, порівняльного істо- ричного, музикознавчого аналітичного, семантичного та інтонаційного підходів, що дозволяє виробляти комплексну міждисциплінарну основу дослідження. Яскрава індивідуальність і новаторство художніх ідей, унікальна стильова самобутність музичної мови С. Слонімського визна- чили пошук адекватної дослідницької методології, що лежить на стику різних гуманітарних наукових напрямів, оскільки створення єдиної між- дисциплінарної основи розширює сферу уявлень про можливості комп- лексного мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає в розгля- ді камерно-вокальної творчості С. Слонімського в контексті загальної еволюції музично-історичного процесу з встановленням тісних зв’язків з традиціями російського романсу XIX століття. Висновки. Структур- но-композиційні параметри і принципи організації музичного матеріа- лу в камерно-вокальній творчості С. Слонімського виявляють тісний зв’язок з традиціями формоутворення російського класичного романсу XIX століття. Найбільш поширеним прийомом організації вокальної лірики Слонімського стає використання принципу варіюйованої стро- фи, який є домінуючим у всіх камерно-вокальних творах композитора. У низці романсів С. Слонімського можна виявити характерні особли- вості російської «міської» лірики початку XIX століття, в тому числі відхід від дотримання строго регламентованої куплетної структури, що досягається за допомогою появи в останній строфі речитативних елементів з відмовою від куплетного розвитку мелодійного матеріалу.

Посилання

1. Васина-Гроссман В. Музыка и поэтическое слово в 3 ч. Ч. 1 Ритмика. Москва : Музыка, 1972. 151 с.
2. Васина-Гроссман В. Музыка и поэтическое слово в 3 ч. Ч. 2. Интонация. Ч. З. Композиция. Москва : Музыка, 1978. 368 с.
3. Васина-Гроссман В. Русский классический романс XIX века. Москва : Академия наук, 1956. 352с.
4. Вольные мысли. К юбилею Сергея Слонимского. Санкт-Петербург : Композитор, 2003. 616 с.
5. Гумилев Л. От Руси к России: очерки этнической истории. Москва : Экопрос, 1992. 336 с.
6. Новая жизнь традиций в советской музыке: Статьи. Интервью. Москва : Сов. композитор, 1989. 392 с.
7. Осадчая С. Теоретические аспекты изучения православной певческой традиции: история и современность. Монография. Одесса: Астропринт, 2012. 264 с.
8. Ручьевская Е. О соотношении слова и мелодии в русской камерно-вокальной музыке начала XX века. Русская музыка на рубеже XX века. Статьи, сообщения, публикации. Москва ; Ленинград : Музыка, 1966. С. 65-110.
9. Ручьевская Е. Слово и музыка. Ленинград : Музгиз, 1960. 56 с.
10. Слонимский С. Взгляд из предыдущего десятилетия. Интервью с С. Слонимским и А. Шнитке. Музыкальная академия. 1992. № 1. С. 20–26.
11. Слонимский С. Жизнь – какая она есть. Советская музыка. 1990. № 10. С. 8–10.
12. Черноморская С.Л. Творчество Сергея Слонимского 1990–2000-х годов: эстетика, стиль : диссертация … кандидата искусствоведения : 17.00.02. Москва, 2010. 316 с.