ДО ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДЕННЯ ФОРТЕПІАННИХ ТВОРІВ ДЛЯ ЧОТИРИСТРУННОЇ ДОМРИ ТА ФОРТЕПІАНО: ФАКТУРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ЗВУКООБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ

  • Anastasiya Sergeevna Eremenko Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0001-8238-7760
Ключові слова: чотириструнна домра, перекладення, імпресіонізм, мікродинаміка, домрові прийоми інструментальної гри, темброфонізм, інструментально-звукообразні особливості домри

Анотація

Мета роботи. У статті аналізуються специфічні властивості домро- вих прийомів гри та їх інструментально-образні уособлення під час пере- кладення фортепіанної музики Дебюссі для чотириструнної домри і форте- піано. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, естетико-культурологічного, історичного, музикознавчого методів, які утворюють єдину методологічну основу. Важливим є виконавський під- хід. Наукова новизна статті постає у виявленні конкретики виконавських прийомі звуковидобування й звуковедіння на домрі з метою винайдення но- вих граней імпресіоністичного темброфонізму у збереженні ключових пара- метрів композиторського стилю Дебюссі. Зроблений акцент на збереженні звукової цілісності звучання при важливості індивідуалізації мікродинаміч- них та артикуляційних домрових прийомів гри, узгодження домрово-фор- тепіанного поєднання у фактурі твору та на можливостях оновлення імпресіоністичної темброфактури у домрово-фортепіанному перекладенні за рахунок іманентної мінливості щипкового звучання. Висновки. У резуль- таті аналізу домрової звучності «Місячного сяйва» К. Дебюссі виявлена особлива складність артикуляційно-штрихової, філірувальної техніки зву- ковидобування, що дозволяє посилити мінливу витонченість ледь поміт- ного звукового «підкрадання», пересування «навшпиньках» – як торкання найінтимніших сторін буття. Особливої значущості набувають виконав- ські прийоми домрової мікродинаміки, що надає фонізму фактури Дебюс- сі додаткових властивостей барвистої мінливості. Така ніжно гаснуча, «сухувата» щипкова звучність органічно «інкрустується» у фортепіанну фактуру (що потребує і від піаніста більшої «сухості» в ансамблевому поєднанні), утворюючи спільну фактурно-звукову цілісність. Домрове пе- рекладення дозволяє «знайти нові реальності» (К. Дебюссі) його музичного звукопростору у прагненні відобразити у звуках нескінченно мінливий образ природи та найтонші відтінки людських емоцій.

Посилання

1. Аристова И.М. Проблема воплощения экстатического состояния в музыке (на примере произведений К. Дебюсси, А. Скрябина и Ч. Айвза) : дис…. канд.. мист. : 17.00.03 / НМАУ імені П.І. Чайковського. Київ, 2004. 165 с.
2. Кокорева Л. Клод Дебюсси. Москва : Музыка, 2010. 496 с.
3. Ма Сінсін. Текстологічні засади виконавської інтерпретації у фортепіанній творчості (від стилістичного змісту до семантичної типології) : дис…. канд. искусствовед. : 17.00.03 / Одес. нац. муз. акад. имени А.В. Неждановой. Одесса, 2008. 181 с.
4. Парусова Е.В. Пейзажные образы в фортепианном творчестве конца XIX – начала XX веков. К проблеме изобразительности в искусстве: дисс ... канд.. искусствоведения : 17.00.02 / Сарат. гос. консерватория им. Л.В. Собинова. Саратов, 2010. 257 с.
5. Петрик В. Категорія інструменталізму в музичній творчості (на прикладі домрового мистецтва) : дис. ... канд.. мист. : 17.00.03 / Одес. нац. муз. акад. ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2009. 178 с.
6. Смирнов М.А. Эмоциональный мир музыки. Москва : Музыка, 1990. 318 с.
Опубліковано
2020-11-17
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА