ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КЛАВІРНОЇ ПАРТИТИ Й. С. БАХА МІ-МІНОР

  • Oksana Serhiivna Slipchenko Київський національний університет культури і мистецтв http://orcid.org/0000-0003-2624-820X
Ключові слова: клавірна партита BWV830, виконавська інтер- претація, автентичне виконання

Анотація

Метою роботи є виконавський аналіз зазначеного в назві статті твору та пошук відповідей на питання, які турбують виконавців та дослідників творчості Й. С. Баха вже понад 100 років, зокрема питан- ня метру, ритму та жанрових особливостей п’єс, зібраних у клавірній партиті мі-мінор. Методологія дослідження спирається на системно-а- налітичний та компаративний методи. Користуючись відомостями із трактатів, що належать до досліджуваної епохи, автор намагаєть- ся поновити зв’язок із втраченою усною виконавською традицією, яка зумовлювала безпосередні відносини виконавця і виконуваного ним тво- ру, минаючи нотний текст. Паралелі із сюїтами Й. Фробергера дають відповідь на питання відповідності нотного запису і реального звучан- ня твору. Порівнюючи два збережені варіанти мі-мінорної партити Й. С. Баха, вдається прослідкувати напрямок композиторського задуму, що є надзвичайно важливим для вірного виконавського аналізу та корек- тного відтворення того, що чув автор партити, записуючи її. Аналіз окремих п’єс з огляду на ціле дає змогу побачити й осмислити їх із нового ракурсу, а також вибудувати драматургію циклу. Наукова новизна даної статті полягає в пошуках власної інтерпретації досліджуваного твору через порівняння різних трактувань авторитетних європейських дослід- ників крізь призму власного виконавського досвіду. Висновки. Клавірна партита Й. С. Баха мі-мінор у своїй нотації має ряд неоднозначних епі- зодів, буквальне виконання яких призводить до стильових і жанрових не- відповідностей. Феномен усної виконавської традиції в часи Й. С. Баха, безумовно, йшов на спад, проте зв’язок його творчості з більш ранні- ми композиторськими школами – Дж. Фрескобальді, Й. Фробергером – є очевидним, отже, й інтерпретація його музики має лежати в тій са- мій площині. Спираючись на відомості з трактатів, знаходимо ряд «не- нотованих» закономірностей, таких як загострення пунктирного рит- му, синхронізація поліритмії та тріольне виконання жиги, що записана дуолями. Ці та інші деталі є, на наш погляд, вкрай важливими для сти- лістично вірного, а головне – виразного виконання досліджуваного твору.

Посилання

1. Квантц И.И. Опыт наставлений в игре на флейте траверсо. Санкт-Петербург : Фонд Возрождения Старинной Музыки, 2013. 392 с.
2. Мальцев, С.M. Внутритактовая агогика в немецком учении о такте XVII–XVIII веков. Санкт-Петербург, 2016. 232 с.
3. Collins, M. The Performance of Triplets in the 17th and 18th Centuries. Journal of the American Musicological Society, 1966, Vol. 19, Nr. 3, pp. 281–328.
4. Dolmetsch, A. The Interpretation of the Music of the 17th and 18th Centuries. London: Novello and Company, 1915. 493 p.
5. Ferguson, H. Keyboard Interpretation from the 14th to the 19th Century: An Introduction. Oxford University Press, 1975. 211 p.
6. Joseph, C. Some Revisional Aspects of Bach’s Keyboard Partitas, BWV 827 and 830. Bach, 1978, Nr 9(2), pp. 2–16.
7. Kochevitsky, G. Performing Bach’s Keyboard Music – Notes Inégales: A Brief History and a Summary. Bach, 1973, Nr 4(4), pp. 27–35.
8. Löhlein, G. S. Clavier-Schule. Leipzig und Züllichau: Waisenhausund Frommanischen Buchhandlung, 1773, 190 p.
9. Moelants, D. The performance of notes inégales: The influence of tempo, musical structure, and individual performance style on expressive timing. Music Perception: An Interdisciplinary Journal, 2011, pp. 449–459.
10. Praetorius, M. Syntagma Musicum III. Translated by Hans Lampl, University of Southern California, 1958, 474 p.
11. Turk, D. G. School of Clavier Playing. Univercity of Nebraska press, 1982. 212 p.
12. Walthern, J. G. Musicalises lexicon. W. Deer.1732. 659 p.
Опубліковано
2020-11-17
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА