ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ КОГОРТИ УКРАЇНСЬКИХ ПІАНІСТІВ У ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ

Yuliia Oleksandrivna Osmachko

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-2-3

Yuliia Oleksandrivna Osmachko Навчально-науковий інститут музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка http://orcid.org/0000-0002-3274-1888

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-3

Ключові слова: українська еміграція, закордонне українство, піа- ністи діаспори

Анотація

Питання розвитку музичного мистецтва української діаспори є не- від’ємною частиною національної музичної культури та освіти. Різ- номанітні соціальні й економічні труднощі, дві світові війни, полон, примусові вивезення, панування більшовицького тоталітарного режиму й стали тими історичними підставами для еміграції. Життя діаспори укладалося так, що частина українських емігрантів, зокрема й митців, змушена була рятуватися виїздом за кордон. Більшість тих, хто осе- лився у США та Канаді, згодом стали невід’ємною складовою части- ною населення цих країн. Саме північноамериканська українська діаспо- ра належить до найбільш організованої національної меншини у світі з високим рівнем освіти і культури. Провідна роль у цьому доволі склад- ному процесі належить українським митцям, зокрема піаністам, праця яких сприяла розквіту української музичної культури. Мета роботи полягає в розкритті історичних передумов появи українських піаністів на теренах Північної Америки. Методологія дослідження спирається на хронологічний та історичний методи, що дає змогу детально окрес- лити періоди становлення української діаспори в часовій послідовності. Наукова новизна полягає у більш глибокому вивченні передумов появи піаністів у діаспорі, їхнього життя та побуту, способів виживання, праці та, головне, мистецької діяльності. Висновки. Загалом усе багат- ство соціальних, освітніх, культурних та мистецьких надбань україн- ської діаспори Північної Америки засвідчує, що, незважаючи на доволі складні матеріальні та соціальні умови, музиканти-переселенці постій- но підтримували музичну складову частину свого буття на чужині. У процесі розвитку музичного мистецтва та освіти діаспори вагому роль відіграли митці, зокрема й піаністи, творчі здобутки яких мають важливе історико-культурне значення не лише для національного, а й світового мистецького простору, а їхня яскрава педагогічна, концерт- на діяльність й активна громадянська позиція сприяють утвердженню української культури серед чужоземного населення.

Посилання

1. 70 років тому у Канаді почала діяльність Українська Вільна Академія Наук. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2658709-70-rokiv-tomu-u-kanadi-pocala-dialnist-ukrainska-vilnaakademia-nauk.html.
2. Атаманенко А. Закордонне українство та Україна: проблеми та перспективи взаємовідносин. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2015. Випуск 23. С. 7–13.
3. Воробкало Д. Віртуоз чорно-білих клавіш. URL: https://zbruc.eu/node/63359.
4. Гординська-Каранович Д. З педагогічних спостережень. Вісті (Міннеаполіс, США). 1968. Ч. 4. С. 18.
5. Д. Гординська-Каранович обрана президентом УМІ. Свобода. 1986. Ч. 199. 17 жовтня. С. 1, 3.
6. Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя як національно-культурний феномен ХХ – початку ХХІ століть. Вісник Львівського університету. Мистецтвознавство. 2015. Випуск 16. Ч. 2. С. 34–47.
7. Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття : монографія. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. 1164 с.
8. Карась Г. Семіосфера націокультурного простору Гантера. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво. Випуск 3 (1). 2020. С. 8–17.
9. Качковська Г. Український інститут Америки – одна з візитівок української діаспори в США. URL: http://ukrainianchi.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82-%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0-%D0%B7-2/
10. Ключковська І., Гумницька Н. Українська діаспора в об’єктиві сучасності – національно-політичний та духовно-культурний феномен. URL: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=303.
11. Лисько З. Український музичний інститут в Америці. Пропам’ятна Книга Українського Музичного Інституту в Америці з нагоди десятиліття його існування [видавничий референт УМІ Ігор Соневицький]. New-York D.N.: East Side Press, 1963. 77 с.
12. Обух Л. Український Музичний Інститут Америки: збереження традицій вітчизняної музичної освіти та перспективи розвитку. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2012. № 3. С. 108–114.
13. Осмачко Ю. Освітні аспекти діяльності Українського музичного інституту Америки. Springs cientific reading. XXIX International Scientific and Practical Conference.Vinnytsia (Ukraine), 15 April 2019. part 6. С. 70–80.
14. Паттен І. Торонто відзначає творчу працю Івана Коваліва у 100-ліття його народження. Новий шлях. Українські вісті. 1 листопада. 2016. URL: https://www.newpathway.ca/%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE-%D0% B 2 % D 1 % 9 6 % D 0 % B 4 % D 0 % B 7 % D 0 % B D % D 0 % B 0 % D 1 % 8 7 % D0%B0%D1%94-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E-%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0/
15. Писаренко І. З історії створення Української Вільної Академії Наук. URL: http://www.happymisto.od.ua/journalism/z-istori%D1%97-s t v o r e n n y a - u k r a % D 1 % 9 7 n s k o % D 1 % 9 7 - v i l n o % D 1 % 9 7 - akademi%D1%97-nauk.
16. Савицький Р. Основні засади фортепіанної педагогіки. Львів, 1994. 39 с.
17. Савицький Р.-мол. Музика як представник народу. Альманах УНС. 2002. С. 169–174.
18. Сміт Е. Національна ідентичність. Київ : Основи, 1994. 224 с.
19. Соневицький І. Дирекція Українського музичного інституту. Пропам’ятна Книга Українського Музичного Інституту в Америці з нагоди десятиліття його існування [видавничий референт УМІ Ігор Соневицький]. New-York D.N.: EastSidePress, 1963. 77 с.
20. Стрільчук Л. Просвітницька діяльність української інтелігенції в таборах для переміщених осіб у західних окупаційних зонах (1944–1951 рр.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Розділ І. «Просвіта» в суспільно-політичному житті України. Випуск 3. 2016. С. 69–74.
21. Трощинський В., Шевченко А. Українці в світі. Київ, 1999. 351 с.
22. Українка отримала премію Греммі. URL: https://nv.ua/ukr/style/kultura/ukrajinka-otrimala-gremmi-2020-50066450.html
23. Український Інститут одержав меморіяльну плиту історичної пам’ятки. Свобода. 1980. Ч. 245. 21 листопада. С. 1, 7.
24. Цимбал Т. Феномен еміграції: досвід філософської рефлексії : авторефер. дис. … докт. філос. наук : 09.00.03. Київ, 2012. 38 с.
25. Центр Української Культури. Свобода.1996. Ч. 92. 16 травня. С. 3.
26. Чайка В. Розвиток культурно-музичних осередків української діаспори в країнах Північної Америки кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2018. Том 29 (68). № 2. С. 26–30.
27. Шлепаков А. Українська трудова еміграція в США та Канаді (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Київ : Видавництво Академії наук Української РСР. 1960. 199 с.