АВТОРСЬКЕ СЛОВО КОМПОЗИТОРА ЯК ПЕРЕДУМОВА МУЗИКОЗНАВЧОГО ОСМИСЛЕННЯ СУЧАСНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
Метою роботи є визначення методологічного значення автор- ського слова композитора для музикознавчого дослідження музичного мистецтва на рубежі ХХ–ХХІ ст. Методологія дослідження полягає в комплексному використанні музично-історичного та культурологіч- ного підходів до музичного мистецтва сучасності й авторського сло- ва композитора як його суттєвого складника; а також системного, структурно-функціонального методів і компаративістики щодо дослі- дження автора й авторського слова як провідних категорій гуманітар- ної культури. Наукова новизна дослідження полягає в музикознавчому осмисленні вербального композиторського дискурсу сучасності в кон- тексті теоретичних підстав розвитку авторології як спеціальної галузі сучасної гуманітаристики, визначено методологічні аспекти вивчення композиторської постаті як суб’єкта та об’єкта музичного мисте- цтва. Висновки. Орієнтованість сучасного музикознавства на дослі- дження проблеми автора в музичній творчості та його вербального ви- раження, що втілюється в авторському слові композитора, актуалізує методологічні потреби сучасного гуманітарного знання й відображає сучасний стан «науки про музику», яка в умовах глобалізованого світу все більш стає наукою про людину. Кількісне накопичення композитор- ських вербальних текстів, яке створює на сьогоднішній момент досить масштабну й автономну галузь текстів про музичне мистецтво та культуру загалом, закономірно потребує їх спеціального вивчення і ста- вить досить специфічні завдання перед музикознавцями. Прагнення по- чути, зрозуміти й роз’яснити Слово композитора є неодмінною умовою формування суто музикознавчих уявлень про композиторські рефлек- сії, що в сучасному музичному мистецтві представлені досить широко й різноманітно. Зазначена настанова, безумовно, сприяє розширенню пізнавальних обріїв музикознавчого дискурсу сучасності в загальному плані, оскільки з методологічного погляду вона може розумітися як те «знаряддя» пізнання, що дає можливості проникнення в глибинні смисли музичного тексту і творчої індивідуальності композитора, які органіч- но пов’язані між собою «тайною творчості» й повинні розумітися як «відображення» один одного.
Посилання
2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство, 1979. 423 с.
3. Виноградов В.В. О теории художественной речи. Москва : Высшая школа, 1971. 240 с.
4. Кожинов В.В. Проблема автора и путь писателя (на материале двух повестей Юрия Трифонова). Контекст1977: Литературно-теоретические исследования. Москва : Наука, 1978. С. 23–47.
5. Коновалова І. Феномен композитора в європейській музичній культурі ХХ століття: особистісні та діяльнісні аспекти : дис. ... докт. мистецтв : 26.00.01 «Теорія та історія культури» / Харківська державна академія культури. Харків, 2019. 630 с.
6. Корман Б.О. Избранные труды. Теория литературы. Ижевск : Институт компьютерных исследований, 2006. 552 с.
7. Мартынов В. Казус Vita Nova. Москва : Классика-XXI, 2010. 160 с.
8. Николаева Т.М. Текст. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
9. Самойленко А. Автор и герой в музыковедческой деятельности. Музикознавче слово в інформаційному контенті (пост) сучасності : матеріали Міжнародного музикознавчого семінару, Одеса, 11–17 червня 2018 р. Інформаційний сайт наукової частини Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової. URL: http://onmavisnyk.com.ua/pages/muzikoznavche-slovo-v-nformacinomu-kontent-postsuchasnost-2018.html.
10. Самойленко О. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
11. Толковый словарь русского языка : в 4 т. / ред. Д.Н. Ушаков. Москва : Советская энциклопедия, 1935–1940. Русская литература и фольклор : фундаментальная электронная библиотека. URL: http://feb-web.ru/feb/ushakov/ush-abc/19/us466710.htm?cmd=0&istext=1.
12. Франтова Т.В. Изучение научного наследия композиторов как актуальная задача современного музыкознания. Фундаментальные исследования. 2014. № 12. С. 258–262.
13. Эпштейн М.Н. От знания – к творчеству. Как гуманитарные науки могут изменять мир. Москва ; Санкт-Петербург : Центр гуманитарных инициатив, 2016. 480 с.