«ОСТРІВ РАДОСТІ» ЯК ПРИКЛАД НОВОЇ СИМВОЛІСТСЬКОЇ ПРОГРАМНОСТІ У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ К. ДЕБЮССІ

Анотація

Мета роботи – дослідити програмність фортепіанної творчості К. Дебюссі на прикладі «Острова радості». Розглянути вплив нового символістського типу програмності на музичну мову К. Дебюссі та на особливості виконання його фортепіанної музики. Дослідити, як елементи символізму в фортепіанній спадщині К. Дебюссі пов’язані з новаторськими особливостями його музичної мови. Методологія до- слідження включає аналітичний, інтерпретативний, історичний, де- скриптивний методи. Наукова новизна полягає у формулюванні принци- пів програмності в фортепіанних творах К. Дебюссі, що виявляються завдяки новому розумінню програмного призначення інструментальної («чистої») музики. Висновки. Доведено, що саме програмність була передумовою поєд- нання елементів імпресіонізму та символізму в творчості К. Дебюссі, що призвело до корінних змін у самій природі музичної програмності. Розглянуто три основні історичні типи музичної програмності: ситу- ативно-прикладний, автономно-інтерпретуючий та символістський (метаконтекстуальний). Виявлено, що авторський підхід К. Дебюссі до феномена програмності поєднує ознаки автономно-інтерпретуючо- го та символістського типів програмності. Розкрито символічне зна- чення назви твору К. Дебюссі «Острів радості» та зв’язок художнього змісту цього твору з ідеями філософії життя. Доведена необхідність використання агітуючого типу дискурсу в процесі виконання «Ост- рову радості». Розглянуті засоби виразності, які застосовуються у цьому творі та пов’язані з новою символістською програмністю, як композиторські (контонаційність, поліладовість, нові принципи фор- моутворення, монтажний принцип організації музичного матеріалу, фонічність, фоновий тематизм), так і виконавські (особливості зву- ковидобування, артикуляції, педалізації, динамічні контрасти тощо). Підкреслюється необхідність стану ігрової спонтанності, імпровізаційності у виконанні фортепіанних творів К. Дебюссі, зокрема «Ост- рову радості».