ДЖАЗОВЕ МИСТЕЦТВО СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
Анотація
Метою роботи є висвітлення процесів становлення та тенден- цій розвитку українського джазового мистецтва. Методологія дослі- дження спирається на мистецтвознавчий та аналітичний методи. Наукова новизна. У статті охарактеризовано тенденції становлення українського джазу. З’ясовано основні причини «відставання» україн- ського джазу в розвитку (порівняно зі світовим). Розкрито особли- вості діяльності сучасних джазових колективів та окремих джазових постатей України, обґрунтовано важливість проведення міжнародних джазових фестивалів. Висвітлено творчість різноманітних україн- ських джазових колективів, яка характеризується різноманітністю стилів і течій. Висновки. Аналіз теоретичних та практичних аспек- тів розвитку вокально-джазового мистецтва в Україні передбачає процес постійного розвитку та оновлення джазового сучасного мис- тецтва. Джаз продовжує цікавити музикантів і слухачів у всьому світі (незалежно від національності, релігійних вірувань, соціального статусу, громадянської позиції тощо). Сучасний український джаз пройшов тривалий шлях від несприйняття до захоплення. Подальшому розвитку й удосконаленню вітчизняного джазового мистецтва спри- яє низка факторів: розширення географічних меж джазових проек- тів; розвиток джазових освітніх закладів й організація міжнародних фестивалів; посилення інтересу зарубіжних дослідників до української культури й мистецтва; залучення сучасних українських артистів різ- них жанрів до розвитку джазового мистецтва. Українські джазові колективи й окремі виконавці все частіше намагаються співпрацю- вати одне з одним, а також роблять спільні проекти зі світовими митцями, що, безумовно, потребує постійного аналізу та висвітлен- ня науковцями. Глобалізаційні процеси сучасного світу забезпечують постійний творчий зв’язок українського джазу з іншими музичними традиціями і, відповідно, його постійний розвиток та оновлення. Це зумовлює подальший інтерес вітчизняних та зарубіжних мистецтвознавців до джазу і становить актуальність дослідження тенденцій розвитку українського джазу в майбутньому.
Посилання
2. Барановська М.С. Естрадно-вокальна музика в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст.: тенденції розвитку. Вісник КНУКіМ. Київ : 2013. № 28. С. 5–11.
3. Барбан Е. Черная музыка – белая свобода. Музыка и восприятие нового джаза. Санкт-Петербург: Композитор, 2007. 284 с.
4. Воропаєва О.В. Джаззінг як форма взаємодії академічного та «третього» пластів у джазі : дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.03 «Музичне мистецтво». Харків, 2009. 210 с.
5. Зубенко Д.В. Розвиток фестивального руху в сучасній Україні. Вісник НТУУ «КПІ». Серія: Політологія. Соціологія. Право. Київ: 2011. Т. 1. С. 78–80.
6. Кизлова О. Власний шлях українського джазу. Дзеркало тижня. 2004. Київ С. 7–8.
7. Коверза О.А. Характерні особливості розвитку джазового мистецтва «традиційного» періоду. Науковий вісник НМАУ: Виконавське музикознавство: методологія, теорія майстерності, інтерпретаційні аспекти. Київ : НМАУ, 2010. Вип. 91. С. 273–289.
8. Романюк Л.Б. Синкретизм фольклору і джазу в музичному мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ ст. Питання сучасної науки і освіти: матеріали ХІ Міжнародної наук. інтернет-конф. (16–18 березня 2015 року). URL: http://int-konf.org/konf032015/1027-kandidat-mistectvoznavstva-romanyuk-l-b-sinkretizm-folkloru-dzhazu-v-muzichnomu-mistectv-ukrayini-kncya-hh-pochatku-hh-st.html. (дата звернення - 02.12. 2020)
9. Рось З.П. Український джаз як культурологічна проблема URL: http://www.culturalstudies.in.ua/sekcia_s_s3_6.php (дата звернення - 02.12. 2020)
10. Сарджент У. Джаз: Генезис. Музыкальный язык. Эстетика. Москва: Музыка, 1987. 269 с.
11. Симоненко В. Лексикон джазу. Київ : Музична Україна, 1981. 111 с.
12. Сыров В. Блюз и ладовое мышление рока. Музыкальная академия. 1996. № 3. С. 78–83.