ОПЕРНИЙ РЕПЕРТУАР ЯК ЧИННИК ІДЕОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ: МЕТАМОРФОЗИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОПЕРИ 1939–1941 РОКІВ У СВІТЛІ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ

Анотація

Мета роботи – дослідження музично-критичних публікацій у пе- ріодичних виданнях «окупаційного періоду», до яких належить преса малої амплітуди періодичності. Це періодичні видання, що виходили у Львові з вересня 1939 р. до червня 1941 р., а саме україномовні газе- ти «Ленінська молодь» і «Вільна Україна» та польськомовна “Czerwony sztandar”. Основною метою дослідження є систематизація та аналіз музично-критичних публікацій на шпальтах цієї періодики. Зокрема, аналіз діяльності Львівського театру опери та балету та дослідження оперного репертуару за період 1939–1941 рр. Методологія дослідження базується на контент- та консенс-аналізі – найчастіше застосовува- них методів у журналістикознавстві. Контент-аналіз є найбільш по- пулярним у соціологічних та політологічних науках, однак усе частіше застосовується і в психології, літературо- та журналістикознавстві. Його використовують для вивчення джерел, близьких за структурою, але не систематизованих, що на перший погляд функціонують як не- впорядковані текстові масиви. Такими джерелами найчастіше, власне, й виступають повідомлення у засобах масової інформації. Найголовні- шим у консенс-аналізі є порівняння збігів та розбіжностей викладених у певних виданнях чи певних матеріалах. Отже, чим меншими є їх відмінності, тим, відповідно, досягається більший консенсус. Наукова новизна полягає у виявленні тенденцій музичної журналіс- тики за умов ідеологічного тиску, а також висвітлення музичних подій щоденною пресою на зламі 1930–40-х років загалом. Зокрема, це дослі- дження базується на детальному аналізі оперного репертуару та опер- ного життя міста у світлі місцевої щоденної преси в період від вересня 1939 р. до червня 1941 р. Ця тема потребує майбутніх масштабних і неупереджених досліджень, оскільки досі радянська спадщина в україн- ській музичній журналістиці та критиці розглядалася доволі однобоко і фактично не отримала осібного вивчення після здобуття незалежності. Висновки. Музично-критичні публікації цього періоду дають усі під- стави вважати мистецтво ідеологічною зброєю у руках тих, хто ним керує. Особливо якщо це масове мистецтво, де звичайний оперний ре- пертуар виступає лише як засіб поступового впливу з метою виховати «нову людину» та побудувати «нове суспільство».