СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК САКСОФОННОГО АНСАМБЛЮ

Andrii Yaroslavovytch Gudzyk

doi:10.31723/2524-0447-2021-32-1-33

Andrii Yaroslavovytch Gudzyk Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника http://orcid.org/0000-0001-6163-4953

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-33

Ключові слова: саксофон, ансамбль, склад ансамблю, квартет, квін- тет, жанр, інструментарій, педагогіка, композитор

Анотація

Актуальність теми дослідження. Навчання гри в ансамблі є складо- вою частиною професійної підготовки музикантів-виконавців. Воно пе- редбачає: розвиток художньо-естетичного смаку; формування навичок гри на саксофоні відповідної технічної складності з належним ступе- нем емоційності; відтворення музичних творів із застосуванням засобів музичної виразності; опанування навичок колективного музикування як одного з ефективних засобів формування музично-стильових уявлень; на- буття навичок сценічної витримки та публічного виступу; вироблення мотивації до самостійного навчання шляхом залучення до пошуку, про- слуховування, вивчення та виконання творів музичного мистецтва для гри на саксофоні. Робота в класі ансамблю спрямована на вироблення у партнерів єдиного творчого рішення, вміння поступатися і прислухатися один до одного, спільними зусиллями створювати трактування музичних творів на високому художньому рівні. Невід’ємною частиною професій- них якостей музиканта та педагога є знання основних моментів станов- лення та розвитку саксофонних ансамблів, їх складу та особливостей. Мета роботи – охарактеризувати історію саксофонного ансамблю від його початку у 1840-х майже до теперішнього часу і особливості складу учасників. Методологія дослідження спирається на системно-аналітич- ний метод. Наукова новизна полягає у виправленні нестачі інформації про саксофонні ансамблі та їх різновиди для подальшого вивчення репер- туару різних складів ансамблю. Висновки. Ансамбль саксофонів має довгу і горду історію починаючи із самого початку існування інструменту в 1840-х і закінчуючи педагогікою Сакса в Паризькій консерваторії. Після смерті Сакса жанр деякий час лежав у стані неактивності, поки асо- ціація саксофона на початку ХХ століття не підштовхнула ансамбль саксофонів до популярності. Нині ансамбль саксофонів процвітає, зав- дяки турботі він і надалі залишатиметься життєво важливою силою у розвитку інструменту протягом наступних десятиліть.

Посилання

1. Абдуллин Е.Б. Методология – путь к творчеству : учебное пособие. Москва : Академия, 1995. 158 c.
2. Аврамкова И.С. Гид в музыкальном общении: исполнитель – слушатель : учебное пособие. Санкт-Петербург : Композитор, 2001. 95 c.
3. Адамян А.А. Вопросы эстетики и теории саксофонного искусства : учебное пособие. Москва : Музыка, 1978. 112 c.
4. Адорно Т.Н. Социология музыки : учебное пособие. Москва : Музыка 1999. 215 c.
5. Зазыкин В.Г. Музыкально-теоретические системы европейского искусствознания : учебное пособие. Санкт-Петербург : Композитор, 2000. 151 c.
6. Bate Ph. Saxophone. The New Grove Dictionary by Music and Musicians. London , 1980. P. 523–525.
7. Barthet M. History of the saxophone ensemle. Acta Acustica. 2005. Vol. 5, No. 9. P. 5–8.
8. Lundberg J., Berg J. Modelling of Saxophone Ensemble. Acta Acustica. 2009. Vol. 21, No. 10. P.11–16.
9. Couronne T. A study of ensemble : textbook. Paris, 2008, P.39.
10. The C.G. Conn Corporation. National Champion Quintette. Music Supervisors’ Journal. 1931. Vol. 9, No. 1. P. 2.
11. The C.G. Conn Corporation. First Division Winners. Music Educators’ Journa.l 1934. Vol. 21, No. 2. P. 6.
12. The C.G. Conn Corporation. National Champion Ensembles. Music Supervisors’ Journal. 1931. Vol. 10, No. 3. P. 19.
13. The C.G. Conn Corporation. National Champion Sextette Completely Conn Equipped. Music Supervisors’ Journal. 1932. Vol. 18, No. 5. P. 12.
14. Smyth,T., Cherla S. Saxophone by model and measurement : textbook. Copenhagen, 2011. P.51.
15. Walter Jacobs Practical Collections for School Bands and Orchestras. Music Supervisors’ Journal. 1930. Vol. 1, No. 9. P. 39.