МОТЕТ ЯК «ВІДКРИТА ФОРМА»: КОНЦЕПЦІЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ДУХОВНІЙ МУЗИЦІ АНТОНА БРУКНЕРА

Zhang Yuan

doi:10.31723/2524-0447-2021-32-2-6

Zhang Yuan Національна музична академія України імені П. І. Чайковського http://orcid.org/0000-0002-1561-9805

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-6

Ключові слова: духовна музика, мотет, сакральний текст, інтонаційна драматургія, духовне перетворення

Анотація

Мета роботи – виявлення природи музичної образності в пізніх духовних мотетах А. Брукнера в аспекті втілення композитором сакральної символіки. Методологія дослідження має комплексний характер, ґрунтується на поєднанні засад культурологічного, семантичного й історико-музикознавчого аналізу, які дають змогу глибше розкрити жанрово-стильову специфіку хорової творчості А. Брукнера. Наукова новизна – на базі актуальних документально-історичних даних, а також сучасних аналітичних підходів до хорової спадщини А. Брукнера виявлено нові виконавські акценти в інтерпретації пізніх духовних мотетів композитора. Висновки. На матеріалі обраних пізніх мотетів А. Брукнера проаналізовано ключові принципи роботи композитора із сакральним текстом. Підкреслено, що для композитора використання релігійної символіки в хорових творах було органічною частиною творчого процесу. Через особливості службової діяльності А. Брукнер створював мотети з урахуванням їхньої ролі в церковному богослужінні. Для сучасних виконавців, які об’єктивно дистанційовані від церковної практики, авторський задум композитора потребує розшифрування. Найважливішим ключем до розуміння художньої ідеї мотетів виступають їхні фінали. Зазначено, що проблема брукнерівського хорового фіналу має прямий стосунок до феномену музичної процесуальності. Наголошується на принципово іншому відчутті часу, що діє в духовних творах композитора: фінальні розділи мотетів не замикають течію музики, а приводять до тієї точки, де музика мислиться такою, що «вічно триває». Завдяки безперервності становлення музичної думки в середині сакрального тексту виникає феномен часу, коли через набуття людиною внутрішньої цілісності розкривається її власна нескінченність. Мотети А. Брукнера утворюють міцний зв’язок між багатовіковою католицькою традицією, носієм якої був композитор, і актуальними цінностями сьогодення.

Посилання

1. Антонова С. Историзм музыкального мышления и его проявление в симфоническом творчестве Й. Брамса и А. Брукнера : автореф. дис. … канд. искусствоведения: 17.00.02. Нижний Новгород, 2007. 27 с.
2. Баранец А. Мистика в христианской и мусульманской культурах: компаративистский подход : дис. … докт. филос. наук: 24.00.01. Ростов-на-Дону, 2000. 270 с.
3. Бибикова А. О композиционной модели месс Антона Брукнера. Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия V «Музыкальное искусство христианского мира». Москва, 2008. Вып. 2 (3). С. 113–136.
4. Дробиш А. Релігійний світогляд як основа творчості Антона Брукнера. Часопис національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2016. № 1 (30). С. 65–73.
5. Дробиш А. Духовна музика Антона Брукнера: жанрово-стильові особливості : дис. … канд. мистецтв.: 17.00.03. Київ, 2021. 203 с.
6. Зенкин К О симфонизме А. Брукнера и его внемузыкальных основаниях. Музыка в пространстве культуры. Ростов-на-Дону, 2005. Вып. 3. С. 37–59.
7. Иванова Е. Текст и музыка в мессах Брукнера: некоторые наблюдения. Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 170–172.
8. Колдаева А. Латинский мотет в творчестве A. Брукнера: к вопросу о традиции и новаторстве. Проблемы музыкальной науки. 2013. № 2. С. 264–268.
9. Курт Э. Брукнер как мистик. Homo musicus. Mосква, 1999. С. 79–92.
10. Лебедев С., Поспелова Р. Musica latina. Латинские тексты в музыке и музыкальной науке. Санкт-Петербург : Композитор, 2000. 256 с.
11. Локотьянова Д. Церковная музыка Антона Брукнера: К проблеме исторических связей : дис. … канд. искусствовед. : 17.00.02. Москва, 2018. 321 с.
12. Маргитич О. Проблемы мистицизма и харизматического движения в современном католицизме. Научные ведомости. Серия «Философия. Социология. Право». 2014. № 22 (193). Вып. 30. С. 73–78.
13. Новак Л. Понятие «обширности» в музыке Антона Брукнера. Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 167–169.
14. Новак Л. Стиль симфонический и стиль церковный. Музыкальная академия. 1997. № 2. С. 159–166.
15. Рагнер К., Форгрімлер Г. Короткий теологічний словник. Львів, 1996. 663 с.
16. Решетило Н. Соборность как идеал жизни и творчества Антона Брукнера (социально-философский анализ) : автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.11. Краснодар, 2011. 23 с.
17. Халеева Е. Мотет в европейской музыкальной практике: пути развития : дис. … канд. искусствовед.: 17.00.03. Харьков, 2007. 209 с.
18. Auer M. Anton Bruckner als Kirchenmusiker. Regensburg, 1927. 225 s.
19. Freisberg F. Die Kirchenmusik Anton Bruckners. Ein Beitrag zum Verständnis der Entwicklung seiner künstlerischen Identität F. Freisberg : Ph. D. dissertation. Universität des Saarlandes, Saarbrücken, 2016. 380 s.
20. Howie A. Crawford. Bruckner and the motet. The Cambridge Companion to Bruckner. Part 2 : Choral music / ed. by John Williamson. Cambridge University Press, 2004. P. 54–63.
21. Howie С. Anton Bruckner: From Ansfelden to Vienna : A Documentary Biography. Edwin Mellen Press, 2002. Vol. I. 356 p.
22. Howie С. Anton Bruckner: Trial, Tribulation and Triumph in Vienna : A Documentary Biography. Edwin Mellen Press, 2002. Vol. II. 423 p.
23. Мotet. The New Grove Dictionary of Music and Musicians. Vol. 16. Martin y. Coll to Monn / ed. by Stanley Sadie, John Tyrrell. 2’nd ed. Oxford ; New York : Grove, 2001.