ЕЛЕКТРОННА П’ЄСА ТРЕВОРА ВІШАРТА «VOX 5»: СПОСОБИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗВУКОВИХ ОБ’ЄКТІВ

Анотація

Мета статті – дослідити способи трансформації звукових об’єктів електронної п’єси Т. Вішарта «Vox 5». Методологічною основою роботи є структурно-функціональний підхід, що дає змогу виокремити елементи акустичної матерії з загального потоку звучання. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському музикознавстві проаналізований відомий акусматичний опус Т. Вішарта «Vox 5», а також удосконалено методику аналізу електронних творів завдяки використанню концепції Д. Смоллі про континуальні звукові об’єкти жестового типу. П’єсу Т. Вішарта «Vox 5» проаналізовано з урахуванням теоретичних позицій самого композитора, який також є дослідником власної творчості. Висновки. З’ясовано, що тематичною основою «Vox 5» є континуальні звукові об’єкти жестового типу, які характеризуються відчутною образно-смисловою трансформацією. Протягом розгортання таких об’єктів звучання людського голосу трансформовано в аудіальні прикмети природного середовища, зокрема кінське іржання або дзижчання бджолиного рою. Розглянуто процеси тембрального переходу між початковими і фінальними характеристиками звукових елементів, що забезпечуються комп’ютерними засобами, в основі яких знаходяться алгоритми фазового вокодера. Образно-смислову трансформацію у «Vox 5» реалізовано завдяки якісній зміні властивостей акустичного континуума, що веде від одного звукового символу до іншого. Ефект плавного переходу між крайніми позиціями звукового об’єкту, які впізнаються на слух як різні і навіть контрастні, досягнуто завдяки перенесенню спектрального сигналу на іншу висоту і поєднанню його з новими акустичними компонентами. Обґрунтовано, що образно-смислові трансформації континуальних звукових об’єктів жестового типу в п’єсі Т. Вішарта «Vox 5» пов’язані з програмним задумом і відтворюють враження ілюзорності, непізнаваності трансцендентального процесу створення матеріального світу з божественного голосу.