МОЛИТВА «БОГОРОДИЦЕ ДІВО, РАДУЙСЯ» У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ

Ключові слова: образний зміст, молитва і музика, духовна творчість, музично-виразні засоби

Анотація

Мета роботи – дослідити та проаналізувати жанрово-стилістичні та текстові особливості використання молитви «Богородице Діво, радуйся» у творчості українських композиторів. Методологія дослідження спирається на аналітичний метод, використаний для опрацювання наукової літератури; історичний – для вивчення соціокультурних компонентів творчості композиторів, музично-теоретичний –застосований для аналізу хорових творів. Наукова новизна роботи полягає в зібранні та аналізі творів українських композиторів на текст даної молитви. У роботі стисло охарактеризовано твори А. Веделя, К. Стеценка, М. Леонтовича, Я. Яциневича, А. Гнатишина, а також твори сучасних композиторів Г. Гаврилець, Б. Фільц, Р. Толмачова та інших митців. Розглянуто особливості реалізації молитви деякими суто церковними сучасними композиторами (В. Файнер). Висновки. У статті доведено, що молитва «Богородице Діво, радуйся» зайняла вагоме місце та органічно ввійшла у сферу творчої діяльності українських композиторів як попередніх століть так і сьогодення. Образ Богородиці у творах отримує різні відтінки (від відчуття радісної урочистості до інтонацій спокою та світлої скорботності), що залежать від індивідуального світосприйняття композитора. Композитори попередніх століть тяжіють до обмеження музично-виразних засобів, що виводить на перший план літературний текст молитви. Незважаючи на прагнення розширити коло музично-виразних засобів, композитори, знаходячись у рамках змісту церковної молитви, дотримуються певних музичних канонів, характерних для церковної музики. Автори створюють мелодії близькі до старовинних церковних наспівів, використовують діатонічні лади, вільну ритмічну організацію, хорову педаль, відтворюючи неповторний колорит духовної музики. Останні десятиріччя характеризуються появою нових яскравих композицій, вільних від канонічних правил, що дає змогу композиторам повніше розкрити свою індивідуальність у сакральній сфері. До таких творів належать хори В. Сильвестрова, М. Шуха, І. Щербакова, В. Польової. На загальному композиційному рівні музичне втілення молитви «Богородице Діво, радуйся», як правило, уникає конфліктності. Ця молитва реалізується композиторами лише у формі хорової мініатюри, що зумовлено сокровенним та ємним змістом даного тексту.

Посилання

1. Антоненко М.М. Православна духовна музика в системі української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. : 26.00.01. Київ, 2020. 20 с.
2. Васина-Гроссман В.А. Музыка и поэтическое слово. Ч. 1: Ритмика. Москва : Музыка, 1972. 151с.
3. Ковалев А.Б. Духовная музыка отечественных композиторов второй половины XIX – начала XXI века: жанровая типология : дис. … д-ра искусствоведения : 17.00.02. Ростов, 2018. 473 с.
4. Коменда О. Духовні теми і жанри в українській музиці кін. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. Студії мистецтвознавчі. 2006. № 4(16). С. 51–55.
5. Маскович Т. Молитовні піснеспіви богородичної тематики (на матеріалі творчості композитора Г. Гаврилець) Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. пр. Вип. 46. Переяслав-Хмельницький, 2018. С. 172–176.
6. Медушевский В.В. Духовный анализ музыки : уч. пособ. в 2-х ч. Москва : Композитор, 2014. 632 с.
7. Мельніченко І.В. Специфіка естетики постмодернізму в контексті феномену творчості Валентина Сильвестрова. Young Scientist. 2017. № 10(50). С. 297–300. URL:http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/10/68.pdf
8. Назайкинский Е.В. Стиль и жанр в музыке : уч. пособ. Москва : Владос, 2003. 248 с.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ