ВОКАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ ДАРІУСА МІЙО: ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ

  • Shang Yunan Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0000-0003-0908-5509
Ключові слова: Даріус Мійо, вокальні твори, музика і поезія

Анотація

Мета роботи – виявлення основних чинників формування творчих принципів Даріуса Мійо у сфері вокальної музики в період 1910–1919 років. Методологія дослідження побудована на комплексному підході, який включає історіографічний та жанровий методи, які відповідають інтегративним процесам, що характеризують сучасну музичну науку. Наукову новизну визначає включення в український музикознавчий контекст маловисвітленого шару творчості Д. Мійо – ранніх вокальних опусів, що значно розширює сформовані в музикознавчих працях українських науковців уявлення про загальні стратегії оновлення музичного мислення французьких композиторів першої чверті ХХ століття. Якщо місце вокальних жанрів у музичній культурі кінця XIX – першої половини ХХ століття докладно розглянуто у спеціальних наукових розвідках, то робота Д. Мійо зі словом і поетичними текстами на початку творчого шляху композитора залишається поза увагою. Окрім того, дослідження творчих експериментів Д. Мійо, який оригінально поєднував наслідування художньо-естетичних цінностей національної культури із зухвалими авангардними пошуками, відкриває нові перспективи розуміння шляхів розвитку музичної культури ХХ століття взагалі. Висновки. Ранній період творчості Даріуса Мійо (1910–1919 роки) був визначений свідомим зануренням композитора в поетику близьких йому за духом та творчою манерою митців – Франсіса Жамма та Поля Клоделя. Така увага до літературного слова композитора є цілком у традиціях французької культури, що здавна характеризується тісним зв’язком музичної та поетичної стихій. Підкреслимо прискіпливу увагу Д. Мійо до сучасної поезії та вибір ним передусім поетів-символістів. Це характеризує композитора як яскравого представника національної культури, який тонко відчуває нову енергію пошуків у митців. Симптоматичною є і жанрова палітра ранньої вокальної творчості Д. Мійо. Звернення композитора до жанру поеми, а також до жанру mélodie свідчать про тонке відчуття запитів часу та спадкоємність із пошуками найбільш видатних старших сучасників – К. Дебюссі, М. Равеля, Г. Форе, для яких саме жанр mélodie був сферою сміливих експериментів та зухвалих відкриттів. Окрім того, важливою складовою частиною творчого всесвіту Д. Мійо в ці роки виступають традиції Провансу як унікального культурного регіону Франції.

Посилання

1. Жаркова В. Прогулки в музыкальном мире Мориса Равеля (в поисках смысла послания Мастера) : монография. Киев : Автограф, 2009. 528 с.
2. Кияновська Л. Сад пісень Івана Карабиця. Київ : Дух і Літера, 2017. 288 с.
3. Кокорева Л. Дариус Мийо. Москва : Композитор, 1986. 354 с.
4. Корниенко Е. Национальная картина мира в камерно-вокальной музыки французских композиторов рубежа XIX–XX вв. : дис. … канд. искусствовед.: 17.00.02. Саратов, 2011. 173 с.
5. Корчова О. Музичний модернізм як terra cognita. Київ : Муз. Україна, 2020. 490 с.
6. Луковская С. Вокальные миниатюры К. Дебюсси на слова П. Верлена в контексте камерно-вокального творчества композитора : дис. … канд. искусствовед.: 17.00.03. Киев, 2005. 188 с.
7. Лі Цін. Камерно-вокальна творчість Клода Дебюссі: принципи роботи з поетичним текстом : дис. … канд. мистецтвозн.: 17.00.03. Київ, 2018. 234 с.
8. Нечепуренко В. Вокальное творчество Габриеля Форе: пути формирования жанра mélodie : дис. … канд. искусствовед.: 17.00.03. Киев, 2015. 280 с.
9. Мийо Дариус. Моя счастливая жизнь. Пер. с франц., комм., вст. ст. и прилож. Л. Кокоревой. Москва : Композитор, 1998. 416 с.
10. Филенко Г. Французская музыка первой половины XX в. Москва : Музыка, 1983. 237 с.
11. Шнеерсон Г. Французская музыка XX в. Москва : Музыка, 1964. 401 с.
12. Deborah Mawer. The early chamber music of Darius Milhaud : style and stucture. 1991. 338 p.
13. Histoire de la musique [sous la direction de Marie-Claire Beltrando-Partier]. Paris : Bordas, 2004. 1207 p.
14. Histoire de la musique occidentale [sous la direction de Jean et Brigitte Massin]. Paris : Fayard, 1985. 1312 p.
15. Nectoux J.-M. Gabriel Fauré. Les voix du clair-obscur. 2e édition revue. Paris : Fayard, 2008. 844 p.
Опубліковано
2022-05-16
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ