ЯВИЩЕ МУЗИЧНОЇ ПРОГРАМНОСТІ У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ МЕТНЕРА
Анотація
Мета роботи – дослідити явище музичної програмності у фортепіанній творчості М. Метнера на прикладі аналізу авторського жанру казки. Методологія дослідження базується на історико-культурологічному та композиційно-аналітичному методах. Використовуються хронологічний і текстологічний підходи, які передбачають опору на конкретний історичний матеріал, послідовні порівняння й узагальнення. На основі аналізу історичних передумов створення явища програмності виявляється авторська уособлена програмність, що відображує певні події у суміжних з музикою видах мистецтва, таких як література, образотворче мистецтво. Наукова новизна зумовлена визначенням сутності та ролі музичної програмності в творчості Миколи Метнера. Визначаються основні позиції казки як літературного та музичного жанрів та їх вплив на формування авторської програмності у фортепіанних творах композитора. Виявляється, що особливістю авторської музичної програмності М. Метнера виступає чуттєво-емоційне сприйняття композитором літературного жанру, його внутрішні переживання стосовно подій у житті людини. Однією з рис творчості Миколи Метнера є пошук моральних універсалій, що підтверджує і зміцнює класичні установки музичного мистецтва. Характерним для казок Метнера стало використання наративних прийомів фразування, континуальності розвитку теми, створення мотивних арок, схильність до репризності та іноді до рефренності, ремінісцентності. У статті також доведено, що моральні установки композитора дають можливість віднести творчість Метнера до напряму метамодернізму. Висновки. Вивчення явища музичної програмності дозволяє відкривати світ музичних казок Метнера і формувати індивідуальні інтерпретативні позиції виконавців стосовно його фортепіанних творів. Для казок Метнера характерна узагальнена програмність, яку можна трактувати як вираз переживань композитора, його чуттєво-емоційні висновки після «прочитання» казок. Це «казки» про особистісне буття самого композитора, думки та емоційні потяги людини. Аналіз зазначеної проблеми підкріплюється композиційними взірцями творчості Метнера.
Посилання
2. Большая советская энциклопедия. Москва : Советская энциклопедия. 1969–1978.
3. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. А.М. Прохоров. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Большая Рос. энцикл.; Санкт-Петербург : Норинт, 1997, 1999, 2001, 2004. 1456 с.
4. Казанцева Л. Музичний зміст в контексті культури. Астрахань : Державне підприємство Астраханської області «Видавничо-поліграфічний комплекс «Волга»», 2009. 360 с.
5. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Гром’як та ін. Київ : Академія, 2006. 752 с.
6. Метнер Н.К. Муза и мода. Защита основ музыкального искусства. Париж : YMCA PRESS, 1978. 156 с.
7. Соколов О. Морфологическая система музыки и её художественные жанры. Нижний Новгород : Издательство Нижегородского университета, 1994. 214 с.
8. Luke Turner Metamodernism: A Brief Introduction, in Queen Mob’s Teahouse / Berfrois in January 2015, having been adapted from a talk presented at the Royal College of Art in November 2014. Image/ examples updated 2018.