ПОГЛЯД НА МИСТЕЦТВО ЯК НА ПОРОДЖУЮЧУ МОДЕЛЬ ДІЙСНОСТІ

  • Valentyn Yuriovich Shtyrbul Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-0915-2097
Ключові слова: мистецтво, соціальне явище, сучасна реальність, породжуюча модель дійсності.

Анотація

Мета роботи – проаналізувати погляди дослідників сучасних культурних процесів, виявити принципи існування мистецтва у соціально-історичному вимірі та визначити його роль у моделюванні дійсності. Методологія ґрунтується на аналітичному, компаративному, історичному та дескриптивному методах дослідження. Наукова новизна полягає в розгляді мистецтва як форми творчої діяльності, спрямованої на створення нових духовних цінностей, котрі є відображенням дійсності у свідомості митця по принципу її моделі, яка, своєю чергою, породжує цю дійсність. Висновки. Основна мета мистецтва полягає не лише в тому, щоб за допомогою художніх засобів дати можливість людині глибше пізнати свою природу і визначити місце у соціумі, а також отримати рекомендації щодо духовного перетворення світу. Базовою метою мистецтва є показ, тобто представлення матеріалізованого зображення дійсності у вигляді її моделі. Мистецтво існувало в усіх цивілізаціях, тому його твори, які виникали в певному історичному середовищі, несли на собі відбиток епохи. Тобто реальні фізичні об’єкти або події, які отримували матеріальне втілення в художній обробці, передавалися великій аудиторії слухачів, глядачів та читачів через їхні почуття. Передаючи в різних художніх формах зображення та звуки повсякденного життя, мистецтво відтворює його модель, яка стає трансформованим видом дійсності, що, з одного боку, дозволяє інтерпретувати твори мистецтва як культурну цінність, що впливає на соціальний прогрес і сприяє демократизації мистецтва, наближаючи його до більш широких мас населення, з іншого боку, ця трансформація може означати повну зміну функції мистецтва у його відносинах із суспільством, у якому воно відіграє роль провідника соціально-історичного процесу та основи для розуміння його глибинної сутності. В результаті дослідження автор доходить висновку, що головна функція мистецтва у суспільстві, тобто формування колективного та індивідуального світоглядів, об’єктивної масштабної оцінки подій минулого і теперішнього для раціональної та аргументованої орієнтації людини в навколишній реальності і визначенні свого місця у соціумі, може бути виконана в повному обсязі за наявності погляду на такий вид художньої творчої діяльності як на модель, що породжує дійсність.

Посилання

1. Бурдьё П. Поле интеллектуальной деятельности как особый мир. Интервью с Карлом-Отто May для “Norddeutsсhen Rundfunk”, данное в Гамбурге в декабре 1985 года. Начала : сборник текстов. Москва : Socio-Logos, 1994. URL: https://gtmarket.ru/library/ articles/2613.
2. Бурдье П. Социология социального пространства. Москва : Институт экспериментальной социологии. Санкт-Петербург : Алетейя, 2007. 288 с.
3. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни. Москва : КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2000. 304 с.
4. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение. Москва : Канон, 1995. 352 с.
5. Кривцун О.А. Эстетика : учебник. Москва : Аспект Пресс, 2000. 434 с. URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2009/ KRIVCUN_2000.htm.
6. Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию / пер. с англ. И. Полонской ; под ред. С. Гавриленко. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. 384 с.
7. Луман Н. Введение в системную теорию. Москва : Издательство «Логос», 2007. 360 с.
8. Назарова О.А. Взгляд эпохи: как социальная история искусства изменила историю искусства итальянского Возрождения. Искусствознание. 2019. № 1. С. 10–35.
9. Платон. Государство. Собрание сочинений в 4 т. Т. 3. Москва : Мысль, 1994. С. 79–420.
10. Сложеникина Н.С. К проблеме художественной правды и истины в искусстве. Вестник ОГУ. № 9, 2006, ч. 1. С. 118–123.
11. Burke K. The Philosophy of Literary Form. Berkeley : University of California Press, 1973. 496 p. URL: https://www.degruyter.com/ document/doi/10.1525/9780520340978/html.
12. Gell A. Art and Agency: An Anthropological Theory. Oxford and New York : Clarendon Press, 1998. 271 р.
13. Irvine M. Institutional Theory of Art and the Artworld, 2008. URL: http://www9. georgetown.edu/faculty/irvinem/visualarts/Institutionaltheory- artworld.htm.
14. Osborne P. Anywhere or Not At All: Philosophy of Contemporary Art, Verso, London and New York, 2013, 282 р.
Опубліковано
2022-09-22
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА