ТВОРЧО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВОКАЛІСТА
Анотація
Актуальність дослідження. Виконавська підготовка сучасного вокаліста відбувається в умовах сформованих протиріч між вузькою спрямованістю його професійної освіти та новими на сьогодні соціальними запитами як до стилістики виконання вокальних творів, так і до рівня майстерності музиканта. Такі протиріччя найбільш яскраво розкриваються в оцінках системи вимог до сучасного академічного вокаліста у різних вокальних школах, а також при комплексному оцінюванні вимог, що висуваються до музичної освіти сьогодення у цілому. Сучасні вокалісти, які знаходяться на початку процесу формування компетенцій, що є необхідними для якісного ведення професійної вокально-виконавської діяльності у майбутньому, стикаються з необхідністю вірної організації освітніх процесів, враховуючи необхідний компонент вокальної творчості – формування здатності до інтерпретації авторського задуму у виконанні. Вірна організація освітніх процесів сучасного вокаліста передбачає не тільки структурування процесів освіти, а й, що важливіше, змістовне наповнення цих процесів. Метою роботи є аналіз загально-естетичної та освітньо-виховної складових частин як первісного підґрунтя формування інтерпретаційних вмінь вокаліста. Наукову новизну роботи складає погляд на інтерпретаційний потенціал вокаліста як на творчо-педагогічну проблему, що базується на загально-естетичній та освітньо-виховній складових. Методологію роботи складають: загально-філософські методи – аналіз, синтез, обґрунтування; практичні методи – зіставлення, спостерігання. Висновки: аналіз особливостей виховання вокаліста в умовах сучасної системи освіти та сучасних професійних викликів дає можливість обґрунтувати природній зв’язок загально-естетичного та освітньо-виховного аспектів у формуванні інтерпретаційних вмінь вокаліста; з’ясувати інтерпретаційний потенціал вокаліста як результат сумісної роботи учня та викладача у загально-гуманітарному розумінні; розглядати формування естетичної природи виконавського комплексу вокаліста як одної з базисних структур професійної музичної освіти. Висновки мають практичне значення для викладачів навчальних закладів, де відбувається підготовка, навчання та виховання майбутніх вокалістів-виконавців, а також саме для вокалістів, які за родом своєї професійної діяльності постійно стикаються із насущною потребою відображення у музичних творах та завдяки музичним творам авторського задуму та власного творчого світогляду.
Посилання
2. Психология личности. Т.1. Хрестоматия издание второе, дополненное / редактор-составитель Райгородский Д.Я. Самара : Издательский дом «БАХРАХ», 1999. 448 с.
3. Самойленко А.И. Диалог как метод и предмет музыкознания. Одесса : Астропринт, 2002. 302 с.
4. Соломонова О.Б. Казнить нельзя помиловать (история блуждающего смысла в музыкальных симулякрах эпохи сталинизма). Науковий вісник Національної музичної академії імені П.І. Чайковського. Вип. 78. Київ : Національна музична академія імені П.І. Чайковського, 2008. С. 215–223.
5. Bowins, B. 2020. Activity for mental health. London : Academic Press.
6. Christensen, J., Gomila, A. 2018. The arts and the brain. London : Academic Press.
7. Gallardo, I., Iturra, C., Bustamante, M., Perez, I., Clavijo, M. 2021. Empirically based decisions: The effect of musical and humanistic activities on self-efficacy and student academic performance. URL: https:// www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2530380521000071.
8. Lotter, C., van Staden, W. 2019. Verbal affordances of active and receptive music therapy methods in major depressive disorder and schizophrenia-spectrum disorder. The Arts in Psychotherapy, 64. Р. 59–68.
9. Perlovsky, L. 2017. Music, passion, and cognitive function. London : Academic Press.
10. Skoki, A., Ljubic, S., Lerga, J., Stajduhar, I. 2019. Automatic music transcription for traditional woodwind instruments sopele. Pattern Recognition Letters. 128(1). Р. 340–347.
11. Thomson, P., Jaque, S. 2016. Creativity and the performing artist. London : Academic Press.
12. Trondalen, G. 2019. Musical intersubjectivity. The Arts in Psychotherapy, 65, Article number 101589.