«ЕЛАСТИЧНІСТЬ ЕГО» – СПЕЦИФІКА ЗАГАЛЬНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ АРТИСТА МЮЗИКЛУ

  • Ольга Вадимівна Оганезова-Григоренко Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-3359-459X
Ключові слова: когнітивний інтелект, емоційний інтелект, артист мюзиклу, загальна обдарованість.

Анотація

Мета роботи – виявити сутність та специфіку загальної обдарованості артиста мюзиклу в руслі концепції автопоезису живих систем. Методологія дослідження спирається на загально-філософські методи – аналіз, синтез, обґрунтування; практичні методи – зіставлення, спостерігання, узгодження практичного досвіду. Системний підхід надає можливість усвідомити та узгодити творчий досвід та наукові дослідження в обґрунтуванні питомої ваги когнітивного та емоційного інтелекту в професійному процесі артиста мюзиклу, що логічно пояснює «еластичність его» артиста мюзиклу як механізм розшифрування інтонаційної семантики авторського музичного матеріалу. Наукова новизна: сформульовано поняття «еластичність его» артиста мюзиклу з огляду на автопоезність творчого процесу та автопоезність свідомості артиста, виявлено аспекти емоційного інтелекту артиста мюзиклу, проаналізовано механізм спільної роботи когнітивного та емоційного інтелекту артиста мюзиклу як підґрунтя для успішної професійної діяльності. Висновки. Для артиста мюзиклу емоційний та когнітивний інтелект – операційні інструменти, взаємодія яких пов’язує первісне музичне враження із подальшим свідомим професійним алгоритмом. Термін «еластичність его» ми запроваджуємо тому, що взаємодію когнітивного та емоційного інтелекту не розділяємо на етапи, а вважаємо єдиною свідомо-позасвідомою сутністю загальної обдарованості, що дозволяє артисту успішно реалізуватись у творчій діяльності. З огляду на автопоезність творчого процесу артиста мюзиклу «еластичність его» розуміємо як операційну властивість загальної обдарованості артиста, що передбачає специфічну когнітивно-емоційну якість дієвих зв’язків між складовими частинами структури таланту артиста мюзиклу. «Еластичність его» вважаємо проявом автопоезності свідомості артиста.

Посилання

1. Блинова М.П. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности. Ленинград : Музыка, Ленингр. отд-е, 1974. 142 с.
2. Варела Ф., Матурана У. Древо познания. Биологические корни человеческого познания / Пер. с англ. Ю.А. Данилова. Москва : Прогресс-Традиция, 2001. 224 с. 3. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект. Почему он может значить больше, чем IQ / Пер. с англ. А.П. Исаевой. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2013. 560 с.
4. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Синергетическое мировидение. Москва : Книжный дом «Либроком», 2010. 256 с.
5. Ласицкая Э.В. Концепция автопоэзиса: бытие, познание, деятельность. Известия Саратовского университета. Серия: Философия. Психология. Педагогика. 2011. Т. 2, вып. 4. С. 14–16.
6. Психология : полный энциклопедический справочник / Сост. и общ. ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко. Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2007. 896 с.
7. Психология процессов художественного творчества / Отв. ред. Б.С. Мейлах, Н.А. Хренов. Ленинград : Наука, 1980. 285 с.
8. Симонов П.В. Эмоциональный мозг : монография. Москва : Наука, 1981. 216 с.
9. Шведерский А.С. Можно ли учить тому, чему нельзя научить? Диагностика и развитие художественной одаренности. Санкт-Петербург, 1992. С. 67–75.
Опубліковано
2022-12-28
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА