КОЛЕКТИВНА ВІЛЬНА ІМПРОВІЗАЦІЯ: ДОСЛІДНИЦЬКИЙ АНАЛІЗ КОНТЕКСТНОГО СПРИЙНЯТТЯ СТРУКТУРИ

Liudmyla Anatolyivna Kondratska; Nataliia Yevhenivna Grebeniuk; Liudmyla Bohdanivna Shchur

doi:10.31723/2524-0447-2024-39-12

Liudmyla Anatolyivna Kondratska Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-2885-138X
Nataliia Yevhenivna Grebeniuk Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського https://orcid.org/0000-0003-1279-2183
Liudmyla Bohdanivna Shchur Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-6432-7219

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-12

Ключові слова: колективна вільна імпровізація, музична структура, музичне сприйняття, музична композиція, сегментація, метод Canonne і Garnier

Анотація

Мета роботи – здійснити порівняльний аналіз сприйняття колективної вільної імпровізації у різних творчих контекстах. Методологія дослідження спирається на системно-структурний, аналітично-прогностичний і компаративістський підходи. Наукова новизна – обґрунтування гіпотези про ототожнення слухачем структурних елементів вільної імпровізації і сучасної академічної композиції у різних контекстах. Висновки. У процесі порівняльного аналізу сегментування респондентами обох груп десяти різних записів (таких визнаних колективних виконавців вільної імпровізації, як Джордж Льюїс, Еван Паркер, Жоель Леандр, Дерек Бейлі та інших) і здійснення вирівнювання цих сегментацій у різних контекстах, було визначено збіги у характеристиці композицій впродовж певного часових проміжків [t – Δt; t + Δt]. Загалом було сприйнято 118 послідовностей із середнім значенням 5,9 послідовностей на частину. Загальне середнє значення всіх тривалостей становило 43,01 секунди зі стандартним відхиленням 21,14 секунди. Результати показали високий ступінь подібності сприйнятої структури: 64% сегментів перекривалися протягом 5-секундного кадру та 71% протягом 10 секунд. Крім того, ми засвідчили дві різні позиції: 1) інтоновані сигнали не залежать від породжувального (музичного) процесу; 2) формальна структура музичної композиції існує у різних творчих процесах, незважаючи на суб’єктивність естетичного досвіду. Цей експеримент наочно демонструє, наскільки контекстна інформація є фундаментальною для нашого сприйняття та суб'єктивної оцінки твору мистецтва. Однак, навіть якщо ми не маємо цієї контекстної інформації, ми схильні шукати підказки на підтримку певних уявлень, які раніше були сконструйовані в нашій базі знань. Результати пропонованого експерименту є першим кроком до аналізу властивостей сегментаційної форми та структури колективної вільної імпровізації порівняно з сегментацією нетональної сучасної музики. Предметом подальших досліджень може стати якість сприйняття музичної структури в колективній вільній імпровізації і створення такої структури в реальному часі на практиці.

Посилання

1. Aydogan, G., Flaig, N., Ravi, S., Large, E., McClure, S., & Margulis, E. (2018). Overcoming bias: Cognitive control reduces susceptibility to framing effects in evaluating musical performance. Scientific Reports, 8(1), 1-9. https://doi.org/10.1038/s41598-018-24528-3
2. Anglada-Tort, M. (2018). Commentary on Canonne (2018): Listening to Improvisation. Empirical Musicology Review, 13(1-2), 16-20. https://doi.org/10.18061/emr.v13i1-2.6387
3. Borgo, D. (2006). Sync or Swarm: Musical Improvisation and the Complex Dynamics of Group Creativity. In Futatsugi, K., Jouannaud, J., Meseguer, J. (Eds.), Algebra, Meaning, and Computation, (pp. 1-24). Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/11780274_1
4. Borgo, D. (2005). Sync or Swarm: Improvising music in a complex age. Oxford: Oxford University Press.
5. Canonne, C. (2018). Listening to Improvisation. Empirical Musicology Review, 13(1-2), 2-15. https://doi.org/10.18061/emr.v13i1-2.6118
6. Canonne, C. (2013). L'appréciation esthétique de l'improvisation. Aisthesis, 6(3), 331-356. https://doi.org/10.13128/Aisthesis-14109
7. Canonne, C., & Garnier, N. (2015). Individual Decisions and Perceived Form in Collective Free Improvisation. Journal of New Music Research, 44(2), 145-167. https://doi.org/10.1080/09298215.2015.1061564
8. Clarke E. (2001). Generative principles in music performance. In: J. Sloboda (Ed.), Generative Processes in Music: The Psychology of Performance, Improvisation and Composition (pp. 1-26). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198508465.003.0001
9. Costa, R., & Schaub, S. (2013). Expanding the concepts of knowledge base and referent in the context of collective free improvisation. Anais do XXIII Congresso da ANPPOM, 23(1), 1-8.
10. Costa, R. (2017). Processos de consistência e contextos na improvisaçã o livre: aproximaçõ es preliminares. Orfeu, 1(2), 6-20. https://doi.org/10.5965/2525530401022016006
11. Falleiros, M. (2012). Palavras sem Discurso: Estratégias Criativas na Livre Improvisaçã o. [PhD Thesis, Universidade de São Paulo]. Biblioteca Digital USP. https://www.teses.usp.br/teses/disponiveis/27/27158/tde-08032013-140658/pt-br.php
12. Goupil, L., Saint-Germier, P., Rouvier, G., Schwarz, D., & Canonne, C. (2020). Musical coordination in a large group without plans nor leaders. Sci Rep, 10(20377). https://doi.org/10.1038/s41598-020-77263-z
13. Kirk, U., Skov, M., Hulme, O., Christensen, M., Zeki, S. (2009). Modulation of aesthetic value by semantic context: an fMRI study. Neuroimage, 44(3), 1125-1132. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2008.10.009
14. Kroger, C. & Margulis, E. (2016). "But they told me it was professional": Extrinsic factors in the evaluation of musical performance. Psychology of Music, 45(1), 49-64. https://doi.org/10.1177/0305735616642543
15. Lehmann, A. & Kopiez, R. (2010). The difficulty of discerning between composed and improvised music. Musicae Scientiae, 14(2), 113-129. https://doi.org/10.1177/10298649100140S208
16. Pressing, J. (1984). Cognitive processes in improvisation. In: W. Crozier & A. Chapman (Eds.), Cognitive processes in the perception of art (pp. 345–363). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S0166-4115(08)62358-4
17. Pressing, J. (2001). Improvisation: Methods and Models. In J. Sloboda (Ed.), Generative processes in music (pp. 129 – 178). Clarendon. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198508465.003.0007
18. Sawyer, K. (2003). Group Creativity: Music, theater, collaboration. New York: Routledge.
19. Wilson, G., & MacDonald, R. (2016). Musical choices during group free improvisation: A qualitative psychological investigation. Psychology of Music, 44(5), 1029-1043. https://doi.org/10.1177/0305735615606527