ЯВИЩЕ «НОВОЇ СЮЇТНОСТІ» У ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ: СТИЛЬОВІ ТРАЄКТОРІЇ
Анотація
Мета роботи – виявити передумови становлення та специфічні структурно-смислові риси, особливі виконавські текстові якості «нової сюїти» як вищого щаблю трансформації сюїтної логіки у фортепіанній творчості. Методологія роботи формується на засадах жанрово-стильового підходу з наголосом на семантичних аспектах, до якого долучаються теоретичний структурно-композиційний та історіологічний стильовий. Наукова новизна статті виражається в оновленому погляді на явище сюїтності у його історично-стильовому розвитку та логіко-композиційному й смисловому ускладненні. Аналізується дефініція «нової сюїти» як жанрової формації, котра усталюється у романтичну добу і стає одним з її найбільш важливих відкриттів у сфері фортепіанної музики. Запроваджується поняття про «концептуальний альбом» як новий жанровий та логіко-семантичний розвитку принципу сюїтності у фортепіанній поетиці. Висновки. Більш глибинна оцінка явища «нової сюїтності» стає можливою завдяки історико-стильовому підходу, зокрема виявленню впливу пізньоромантичного стилю на способи циклічної композиції; саме даний вплив веде до виникнення наступного історичного жанрового типу фортепіанної сюїти «концептуальний альбом», що стає важливою складно-складовою дискретно-темпоральною формою у ХХ та XXI столітті. Важливою ознакою альбому стає контамінація різних формотворчих начал, починаючи зі змішання сонатності та сюїтності, також різних видів програмності, що сприяє нарощуванню символічного потенціалу фортепіанної музики. Зокрема, поєднання принципів сюїти, рондо, варіацій, сонатності відкриває нові програмно-концептуальні можливості в творчості Р. Шумана; синтез візуальних, поетичних та суто музичних чинників програмності характеризує циклічний фортепіанний метод Ф. Ліста. В творчості М. Равеля можна відкрити два різновиди альбомної композиції з опорою на зовнішні обставини, на концепт «присвята-омаж»; з опорою на суто музичний логіко-семантичний принцип, на концепт «сонатність».
Посилання
2. Лахути А. О роли образного контраста в «Крейслериане» Шумана // О музыке. Проблемы анализа. М.: Сов. композитор, 1974. С. 216–218.
3. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр: история и современность. М.: Сов. композитор, 1990. 312 с.
4. Маркус С. Шуман как музыкальный эстетик и критик // История музыкальной эстетики. М.: Музыка, 1968. Т. 2. С. 216–322.
5. Маркус С. История музыкальной эстетики. М.: Музыка, 1968. Т. 2. 412 с.
6. Медушевский В. Музыкальный стиль как семиотический объект // Советская музыка. 1979. № 3. С. 30–39.
7. Назайкинский Е. Логика строения музыкальной композиции. М., 1982. 319 с.
8. Невская О. «Благородные и сентиментальные вальсы» М. Равеля в связи с их литературным источником // Музыковедение. №6. 2007. С. 47–53.
9. Смирнов В. Морис Равель и его творчество: Монография. Л.: Музыка, 1981. 224 с.
10. Шип С. Музична форма: від звуку до стилю. К.: Заповіт, 1988. 368 с.
11. Холопова В. Музыка как вид искусства. М.: Научно-творческий центр «Консерватория», 1990. 260 с.
12. Ян Веньян. Категория пианизма в контексте исполнительской типологии фортепіаного творчества: дис. ...канд. искусств.; спец.: 17.00.03. Одесса, 2017. 191 с.