ПРОЕКЦІЯ МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ПОЛІФОНІЧНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ

Анотація

Мета дослідження – обґрунтувати ідею домінування логіки поліфонічного мислення, що формує закономірності просторово-часових відносин у сучасній музиці. Методологія дослідження – комплексне використання принципів системного та історичного методів музично-стильового аналізу. Наукова новизна полягає в дослідженні специфіки поліфонічних закономірностей як основного шляху формування музичного мислення, як методологічної форми пізнання художньої логіки стилю музичного твору та конкретного композитора. Висновки. Складність та неоднозначність звукового процесу в поліфонії дозволяє охарактеризувати просторово-часові взаємини як результат багаторівневих узагальнень на кожному етапі стильової еволюції. Індивідуально поодинока проекція сучасного музичного простору, яка виникає на основі індвідуалізації складових його компенентів, існує на основі поліфонічного базису. Будуючи свій самобутній, неповторний авторський проект з різних точок відліку, композитор таким чином стає творцем типової для сучасної музики полістилістики. Творчі пошуки українських композиторів дозволяють якнайповніше дослідити багатомірність і глибину музичного простору з його багатошаровими, складними за структурою контрапуктуючими пластами. Проростання музичного простору формується з діалогу елементів музичної мови, які постійно знаходяться в подвійному режимі, поєднуючи множинність характеристик та знаходячись при цьому замкненою виразною системою. Така система просторових взаємин стає для композиторів стику ХХ–ХХI століть засобом особливої виразності. Процес підпорядкування структурно-висотних та логіко процесуальних прийомів народження та розгортання музичного простору для кожного композитора цілком самобутній, з характерними закономірностями, вивлення яких дозволяє прослідкувати еволюцію музичногго мислення композиторів України.