КОНСТРУКТИВНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІОЛОНЧЕЛЬНОГО ШПИЛЮ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ХУДОЖНЬО-ВИКОНАВСЬКОЇ СФЕРИ

  • Vladyslav Evgenovich Dolhiier Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-8836-4233
Ключові слова: віолончельне виконавство, шпиль, художньо виконавські сфери, постанова, звуковидобування, конструктивно-технологічні детермінанти

Анотація

Метою роботи є дослідження конструктивних та органологічно-технологічних детермінант віолончельного художнього виконавства, сформованих багатовіковою практикою пошуку досконалих художньо-звукових якостей інструмента, завдяки конструктивній модифікації як самої віолончелі, так і допоміжних інструментальних пристроїв. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні культурологічного, семантичного та історико-музикознавчого методів, що дає можливість для розкриття особливостей провідних етапів формування віолончельної виконавської традиції. Наукова новизна. На матеріалі актуальних документально-історичних відомостей обґрунтовано вплив конструктивних модифікацій віолончельного шпилю на розвиток виконавського професіоналізму та різнобічність практичних умінь та навичок відповідно до соціально-естетичних запитів певної історичної епохи і потреб віолончельної виконавської творчості. Висновки. На підставі проведеного дослідження конструктивної трансформації віолончельного шпилю як детермінанти художньої сфери виконавського мистецтва з’ясовано, що модернізація віолончелі і, зокрема, підйомних пристроїв, зумовила суттєві зміни у виконавській постановці, що, своєю чергою, ґрунтовно вплинуло на технологічний та технічний виконавські складники. Зміни, які відбувалися, були доцільні з точки зору оптимізації виконавської техніки, покращення звуку, тембру, інтонації під час виконання, а також усунення проблем, пов’язаних із зайвою м’язовою перенапругою опорно-рухового апарату. Ретельне вивчення іконографічних свідчень та різноманітних друкованих джерел стосовно конструктивних трансформацій віолончелі та допоміжних пристроїв до неї зумовили висновок, що органологічні зміни суттєво вплинули як на технологічні можливості виконавців, так і на звукові якості інструмента, значно розширивши його тембральну, динамічну та артикуляційну амплітуду. Технічні інновації, які відбулися в умовах науково-технічного прогресу стосовно модернізації віолончелі та матеріалів, з яких виготовляються шпилі, мають суттєвий вплив на тенденції подальшого вдосконалення художніх можливостей віолончелістів.

Посилання

1. Білоусова Ю. Становлення та розвиток музики для віолончелі соло у XVII–XVIII столітті. Музичне виконавство і педагогіка: історія, теорія, інтерпретаційні аспекти. Київ : Музична Україна, 2001. С. 56–65.
2. Гинзбург Л. История виолончельного искусства: в 4-кн. Кн. 4. Москва : Музыка, 1978. 407 с.
3. Лосев А.Ф. Античная музыкальная эстетика: вступ. очерк, собр. текстов. Москва, 1960. С. 226–228.
4. Becker H., Dago R. Mechanik und Äesthetik des Violoncellspiels. Vienna-Leipzig : “Musik–Musikgeschichte–Lieder”, 1929. 280 с.
5. Braun W. The Evolution of the Cello Endpin and its Effect on Technique and Repertoire. Lincoln : “Music, School of Student Research, Creative Activity, and Performance – School of Music”, 2015. 122 с.
6. Broadley A. Chats to Cello Students. London : “The Strad” Project Gutenberg Ebook. Office, 1899. 2015. 94 с.
7. Kennaway, George. Playing the Cello, 1780–1930. Surrey, England : “Ashgate”, 2014. 274 с.
8. Markevitch, Dimitry. Cello Story. / Translated by Florence W. Seder. Princeton : “Summy–Birchard Music”, 1984. 192 с.
Опубліковано
2022-12-14
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА