ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖАНА-МАРІ ЛЕКЛЕРА ТА «LES GOÛTS-RÉUNIS» У ФРАНЦУЗЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ХVIII СТОЛІТТЯ

Maosen Tang

doi:10.31723/2524-0447-2025-43-7

Maosen Tang Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0009-0009-2678-7853

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-7

Ключові слова: творчість Жана-Марі Леклера, «les goûts réunis» (поєднання смаків), французьке бароко, італійська та французька національна традиція стиль, концерт, скрипкова музика, естетика смаку

Анотація

Мета статті – виявити особливості поєднання рис музичного стилю італійської та французької традицій в інструментальній творчості Жана‑Марі Леклера. Методологія спирається на загальнонаукові методи, а також спеціальні методи сучасного музикознавства: музикознавчо-історичний; джерелознавчий; жанрово-стильовий; узагальнюючий тощо. Наукова новизна передбачає розгляд стилістичної концепції les goûts réunis («поєднання смаків») в інструментальній музиці Жана‑Марі Леклера. Висновки. Простежено механізми інтеграції італійської і французької традицій в інструментальній музиці Ж.‑М. Леклера – одного з провідних представників французького інструментального бароко. Виявлено обумовленість творчого спрямування митця до синтезу репрезентативних рис національних шкіл біографічним контекстом (поїздками до Італії та численними контактами з італійськими композиторами та виконавцями). Наголошено, що при збереженні зовнішньої архітектоніки італійського зразка жанру (опору на «вівальдіївську» жанрову модель концерту) Ж.‑М. Леклер застосовує риси французької традиції: специфічну орнаментику, метричну гнучкість, риторичну фразеологію, звуконаслідувальні елементи тощо. Особливу увагу приділено феномену «смаку» як естетичній категорії французької музичної культури XVIII століття та його впливу на формування композиторської індивідуальності. У контексті музики митця ця категорія постає як чинник формування авторської мови, здатної поєднати національне та універсальне в межах інструментальних жанрів. Охарактеризовано особливості побутування та поширення струнних інструментів у французькій музичній культурі XVIII століття. Узагальнено підходи до вивчення національних стилів у європейському бароковому мистецтві XVIII століття та розглянуто культурно-історичні передумови виникнення ідеї синтезу стилів, зокрема її зв’язок з естетикою Просвітництва.

Посилання

1. Жаркова В. Історія західної музики: Homo Musicus від античності до бароко: навчальний посібник. Київ. НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2023. 548 с.
2. Музична культура Італії та Франції: від барокко до романтизму (проблеми стилю та міжкультурних контактів). Ред.-упоряд.: М. Р. Черкашина, Г. В. Куколь. Київ: Київ. держ. консерваторія ім. П. І. Чайковського, 1991. 115 с.
3. Ракочі В. О. Інструментальний концерт XVII–XVIII століть: ґенеза, класифікація, оркестр. Дис. на здобуття наук. ступеня докт. мист-ва за спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво». ОНМА імені А. В. Нежданової, 2021. 625 с.
4. Behre H Blending two different style periods and national styles in the sonatas of Jean-Marie Leclair: an ornamentation study and transcription of Jean-Marie Leclair’s Sonata in E minor, Op. 9 no. 2 for modern oboe. Doctor of Musical Arts (DMA), University of Georgia. 2017 URL: https://getd.libs.uga.edu/pdfs/behre_holly_l_201705_dma.pdf (дата звернення: 23.04.2025).
5. Chamczyk E. Duels in Sound: Pietro Antonio Locatelli vs Jean-Marie Leclair // Kwartalnik Młodych Muzykologów UJ no. 47 (4/2020), p. 69–102. URL: https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_4467_23537094KMMUJ_20_043_13916 (дата звернення: 22.04.2025).
6. King R. G. Les goûts-réunis and LeClair’s concertos. Thesis Degree Master of Music in Musicology. University of Alberta. 1984. 167 p. URL: Les goûts-réunis and LeClair’s concertos | ERA (ualberta.ca) (дата звернення: 20.05.2025).
7. La Laurencie L. L’école française de violon, de Lully à Viotti; études d’histoire et d’esthétique [The French school of violin, from Lully to Viotti; studies in history and aesthetics]. Paris. Librairie Delagrave. 1922 URL: s9.imslp.org/files/imglnks/usimg/6/69/IMSLP71976-PMLP144299-Volume_1.pdf (дата звернення 25.05.2025).
8. Leconte T. J.-M. Leclair / CMBV-PHILIDOR-2003 Jean-Marie Leclair (1697-1764) : dossier preparatoire aux «Grandes Journees». URL: http://www.cmbv.com/images/banq/cp/cp017.pdf (дата звернення: 22.05.2025).
9. Nutting G. Jean-Marie Leclair, 1697–1764. The Musical Quarterly, 50(4), 1964. 504–514. URL: http://www.jstor.org/stable/740959 (accessed 25.04.2025).
10. Schott H. “National Styles.” Companion to Baroque Music, edited by Julie Anne Sadie, U of California Press, 1998, pp. 409–416. URL: https://archive.org/stream/bub_gb_Ip6voIceW0AC/bub_gb_Ip6voIce-W0AC_djvu.txt (дата звернення: 22.05.2025).
11. Schwarze P. Styles of composition and performance in Leclair’s concertos Ph. D., University of North Carolina, 1983. 347 p.
12. Zaslaw N. Jean-Marie Leclair. The New Grove Dictionary of Music and Musicians. Oxford University Press. 2001. URL. https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/ (дата звернення: 22.05.2025).