МІСТЕРІАЛЬНІ НАСТАНОВИ ПОЕТИКИ АВСТРІЙСЬКОГО ЗІНГШПІЛЯ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ У «ЧАРІВНІЙ ФЛЕЙТІ» В. А. МОЦАРТА

Olena Volodymyrivna Stakhovska

doi:10.31723/2524-0447-2025-43-12

Olena Volodymyrivna Stakhovska Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-6797-1325

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-12

Ключові слова: опера, містерія, оперна творчість В. А. Моцарта, «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, австрійське Просвітництво, масонство, зінгшпіль, жанр, стиль

Анотація

Мета роботи – виявлення містеріальної складової в образно-смисловій специфіці «Чарівної флейти» В. А. Моцарта в річищі поетики австрійського зінгшпіля XVIII століття. Методологія роботи. Суттєвими для цієї статті вважаємо жанрово-стильовий, інтонаційний, міждисциплінарний, музично-культурологічний методи дослідження. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує не тільки духовно-етичні настанови творчості В. А. Моцарта, але й містеріальну ґенезу європейського музичного театру (в тому числі й жанру зінгшпіля) в цілому. Висновки. Історія виникнення і буття оперного жанру в європейській музично-історичній традиції завжди була пов’язана з типологічними ознаками містерії та похідних від неї жанрів. «Чарівна флейта» В. А. Моцарта як один з фінальних творів композитора, з одного боку, уособлює показові риси авторського оперного стилю композитора та його духовно-етичні шукання, сформовані на перетині ідей австрійського Просвітництва та актуалізованого на його тлі масонства. З іншого боку, названий твір апелює й до містеріальної ґенези європейського музичного театру, що проявляється і в об’єднанні в лібрето опери численних літературно-драматичних першоджерел міфологічно-казкового характеру; і в поліжанровій природі «Чарівної флейти», в якій органічно поєднані типологічні ознаки опери seria, buffa, австрійського зінгшпіля; і в жанрово-інтонаційному співставленні трьох образних сфер опери (Цариця Ночі, Зарастро, Папагено), що виявляють типово містеріально-еклектичне співвідношення Сакрального і профанного, Небесного та земного, піднесено ідеального та комічного. Містеріальний тонус твору В. А. Моцарта підкреслено й у його провідній ідеї, спрямованій на духовне оновлення-преображення головних героїв, шлях до щастя яких позначений подоланням життєвих випробувань та рухом у бік ідеальної спільноти, що існує в гармонії з духовними законами Всесвіту.

Посилання

1. Васильєв Є. Жанрові модифікації містерії в сучасній драматургії. Слово і Час. 2017. № 11. С. 31–42.
2. Виставкіна О. І. Зингшпіль як жанрова модель у становленні німецької опери. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2011. № 3 (12). С. 55–63.
3. Виставкіна О. Північнонімецький зингшпіль: динаміка розвитку жанру (1752-1780-ті роки). Українське музикознавство, 2014. Вип. 40. С. 49–62.
4. Горелік Л. М. Exsultate Jubilate В. А. Моцарта в річищі алілуйної парадигми європейської культури та музики. Мистецтвознавчі записки. 2023. Вип. 43. С. 110–116.
5. Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. Історія опери: Західна Європа XVII–ХІХ століття: навчальний посібник / За ред. М. Р. Черкашиної. Київ: Заповіт, 1998. 384 с.
6. Канторович Ю. Л. Символіка клавірного тексту у виконанні камерно-вокальних творів В. Моцарта: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2008. 16 с.
7. Коханик І. М. Стиль Моцарта та сучасне неомоцартіанство. Музичний світ В. А. Моцарта: шляхи осягнення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта, 6-8 грудня 2006 р. Харків: ХДАК, 2006. С. 49–50.
8. Красіліна І. В. Християнська містерія в детермінації витоків опери. Мистецтвознавчі записки. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. Вип. 37. С. 185–190.
9. Маценка С. Специфіка музично-семантичного аналізу в «Інструментальній музиці Бетовена» Е. Т. А. Гофмана. Вісник Львівського університету. Серія: іноземні мови. 2012. Вип. 20. Ч. 1. С. 260–270.
10. Моторна Т. Ф. Ідеї містеріальності у музичній культурі ХХ століття (на прикладі фортепіанної творчості О. Мессіана): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 26.00.01 – Теорія та історія культури / НАКККіМ. Київ, 2021. 20 с.
11. Музичний світ В. А. Моцарта: шляхи осягнення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта, 6–8 грудня 2006 р. Харків: ХДАК, 2006. 133 с.
12. Муравська О. В. Містеріальні настанови музичного театру Європи Нового часу. Contemporary Ukrainian Musicology in the Context of Culture: Value Interactions: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2025. С. 87–109.
13. Осіпова В. О. Християнсько-містеріальний континуум оперного мистецтва: генезис, еволюція, перспективи: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська державна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2003. Одеса. 16 с.
14. Регрут В. Й. Семантика ансамблевих і хорових сцен в оперних творах В. Моцарта: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2013. 18 с.
15. Руцинський Ю. І. Опера «Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Веніаміна Тольби в Київському державному театрі опери та балету імені Тараса Шевченка. Українське музикознавство. 2016. Вип. 42. С. 267–286.
16. Сакало О. В. «Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта і давньоіранська міфологія. Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2013. № 3 (20). С. 55–62.
17. Соловйова О. А. Концерти для клавіру з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта: тенденції розвитку жанру в контексті композиторського методу. Українське музикознавство. 2020. Вип. 46. С. 129–141.
18. Татарнікова А. А. Алілуйна парадигма європейської культури і музики (від готики до сучасності): монографія. Одеса: Астропринт, 2020. 344 с.
19. Цао Шифунь. Моцартіанство як стильова парадигма фортепіанної творчості XIX–XX століть: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2014. 14 с.
20. Шан Юн. Містеріальні аспекти «великої» французької опери та їх відтворення у творчості Дж. Меєрбера та Ж. Ф. Галеві: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2021. 18 с.
21. Шевченко Л. М. Альтернативи бетховеніанства – моцартіанства в піаністичних перевагах XIX–XX століть. Культура і сучасність. 2018. № 2. С. 111–117.
22. Thomson Katharine. The Masоnic thread in Mozart. London: Lawrence and Wishart, 1977. 207 p.