ЗВУКОВИЙ УНІВЕРСУМ ФОРТЕПІАННИХ ОБРАЗІВ КЛОДА ДЕБЮССІ У ВИКОНАВСЬКИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ КИТАЙСЬКИХ ПІАНІСТІВ ФУ ЦУН ТА ХАОЧЕН ЧЖАН (НА МАТЕРІАЛІ ДРУГОГО ЗОШИТУ «ОБРАЗІВ»)

Liu Yilin

doi:10.31723/2524-0447-2025-43-17

Liu Yilin Національна музична академія України імені П. І. Чайковського https://orcid.org/0009-0006-1175-1848

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-17

Ключові слова: Клод Дебюссі, Images II, орієнталізм, стиль, інтерпретація, фортепіанне виконавство, композиторське мислення, Фу Цун, Хаочен Чжан

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати звукову поетику Images II Клода Дебюссі (1907) у контексті орієнталізму, з особливим акцентом на виконавських інтерпретаціях китайських піаністів Фу Цуна (Fou Ts’ong) та Хаочена Чжана (Haochen Zhang). У центрі уваги темброва організація, артикуляція й фразування, динамічна пластика, педалізація та інтерпретаційні стратегії, через які розкривається звуковий універсум фортепіанних образів «Cloches à travers les feuilles», «Et la lune descend sur le temple qui fut» і «Poissons d’or». Методологія дослідження: Робота спирається на комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує аналітичний музикознавчий, музично-історичний, стилістичний, інтонаційний, інтерпретаційний та порівняльно-аналітичний методи. Наукова новизна: У дослідженні запропоновано цілісну порівняльну модель аналізу Images II в інтерпретаціях двох китайських піаністів різних генерацій, що дозволяє описати дві комплементарні парадигми виконання: «символістсько-інтровертну» (Фу Цун) та «імпресіоністично-оркестрову» (Хаочен Чжан); уточнено роль педалі як резонансного механізму формування «аури обертонів» і як засобу розшарування фактури (demi-pédale, flutter), що безпосередньо корелює з моделлю звучання ґамелану; розглянуто, як у виконанні китайських піаністів національні естетичні коди трансформують сприйняття східних образів у музиці Дебюссі: схильність до «внутрішнього світла», інтимної тиші та мікропластики часу (Фу Цун) та прозорість архітектоніки, рельєфна динаміка і кольорова віртуозність (Хаочен Чжан). Висновки: У творчості К. Дебюссі важливу роль відіграють колористичні засоби, пов’язані зі східною традицією (пентатоніка, паралельні інтервали, особливі артикуляційні прийоми). Вони формують унікальний звуковий синтез, де західноєвропейська композиторська мова взаємодіє зі східною естетикою. Це відкриває нові інтонаційні й стилістичні виміри, що збагачують виконавські інтерпретації. Images демонструють не лише міжкультурний діалог у творчості Дебюссі, а й новаторське переосмислення східних впливів, які постають ключем до розуміння мистецьких пошуків на перетині культур на початку ХХ століття. Порівняння інтерпретацій двох китайських піаністів показало: Фу Цун формує медитативно-символістський простір «внутрішнього слухання», де пауза й відлуння рівновартісні звуку; Хаочен Чжан артикулює імпресіоністичну ясність і «оркестровість» фактури, підсилюючи образну панораму кольору й руху. Обидві стратегії висвітлюють універсальність стилю Клода Дебюссі, що припускає широкий спектр виконавських моделей – від камерної інтимності до концертної віртуозної репрезентації.

Посилання

1. Деоба Сергій. Екзотична складова дебюссізму: взаємодія універсального і персонального. Knowledge, Education, Law, Management, 2023. № 2 (54). С. 33–41.
2. Жаркова В. Б. Музика Клода Дебюссі і Моріса Равеля: сучасний погляд на проблему стильової ідентифікації. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ : НМАУ, 2021. Вип. 130 : Історія музики – 2020. Ювілейні та пам’ятні дати. С. 24–51.
3. Пен Жуй. Фортепіанне виконавство в Китаї: етапи історичного розвитку : дис. … доктора філософії : 025 – «Музичне мистецтво». Харків, 2024. 267 с.
4. Саїд Е. В. Орієнталізм. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 511 с.
5. Brody Elaine. Paris : the musical kaleidoscope, 1870–1925. New York : G. Braziller, 1987. 424 р. URL : https://archive.org/details/parismusicalkale00brod (date of access: 15.03.2025)
6. Howat R. Debussy and the Orient. Recovering the Orient: Artists, Scholars, Appropriations. Harwood Academic Publishers, 1994. Р. 45–81.
7. Locke Ralph P. On Exoticism, Western Art Music, and the Words We Use. Archiv für Musikwissenschaft. Vol. 69. Issue 4, 2012. P. 318–328.
8. Lockspieser Edward. Debussy, His Life and Mind. 2 vols. London : Cassell, 1965.
9. Lockspieser Edward. Debussy. London : J.M. Dent & sons LTD, 1980. 301 р.
10. Metaxaki M. Considerations for pedalling Debussy’s piano music. Unpublished Doctoral thesis. City University London, 2005. 226 р.
11. Priest Deborah. Louis Laloy (1874–1944) on Debussy, Ravel and Stravinsky. London : Routledge, 1999. 358 р.
12. Roberts Paul. Images: The Piano Music of Claude Debussy. Portland : Amadeus Press, 1996. 372 р.
13. Schmitz Ellie R. The Piano Works of Claude Debussy. New York : Duell, Sloan & Pearce Publishers, 1950. 236 p.
14. Schmitz Michael David. Oriental influences in the piano music of Claude Achille Debussy. Dissertation-Reproduction of Doctor of Musical Arts with a Major in Performance. The University of Arizona, 1995. 216 р.
15. Tamagawa Kiyoshi. Echoes from the East : The Influence of the Javanese Gamelan on the Music of Claude Debussy. Lexington Books, 2019. 179 p.