РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСЬКОЇ ГАЛУЗІ: ШЛЯХИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ

  • Ievgeniia Mykolaivna Bondar Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-7655-6684
Ключові слова: музичне мистецтво, виконавство, мистецький простір, творчий потенціал митця, жанр, професійна традиція, «ситуація невизначеності», види концертової (сценічної) діяльності, публічна презентація

Анотація

Мета дослідження – висвітлити особливості розвитку сучасного мистецького простору в проекції на виконавську галузь мистецтва. Аналітичний фокус зосереджено на розвитку музичного (зокрема, хорового) та музично-театрального жанрів. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, застосуванні універсальних наукових (індуктивно-дедуктивного, компаративного) та спеціальних (аналітично-музикознавчого) методів та підходів. Наукова новизна визначається аналітичними узагальненнями наукових робіт, дотичних до тематики статті, та попередніх наукових розвідок автора; висвітлення окремих жанрових особливостей сучасного мистецького простору; виявлення специфіки сучасної виконавської творчості з опорою на власний творчий та науково-аналітичний досвід автора дослідження. Висновки. Сучасний стан розвитку виконавського мистецтва, з огляду на соціально-політичні, музично-історичні, жанрово-репрезентаційні складові окрім «ситуації невизначеності» з притаманними їй якостями «непевності», демонструє відкритість мистецького простору – важливий потенціал для творчої людини, а саме: можливість перетворення викликів в поле творчих можливостей, стирання усталених меж та кордонів в процесі об’єднання учасників творчого процесу та творчої пошукової діяльності, сміливість для компіляції особливостей професійної традиції та художніх інсайтів, відкритість до нових форм творчого спілкування. Сучасний мистецький простір постає відкритим багатоскладовим явищем, якому притаманні як усталені академічні, так і експериментальні синтезовані жанрові форми, гармонічна взаємодія яких формуються під впливом контексту професійної традиції, соціально-історичних викликів, індивідуального творчого почерку та специфіки досвіду митця, та визначається творчим потенціалом виконавців – людей, які здійснюють текстову, смислову, емоційно-експресивну та ін. комунікацію між автором та слухачем.

Посилання

1. Бондар, Є. М. (2024). Хоровий диригент в сучасному мистецькому просторі: між професійною традицією та художніми інсайтами. Vocal and choral art and education: historical research, performance concepts, modern trends: Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing. С. 72–89.
2. Бондар, Є. М. (2019). Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості : монографія. Одеса : Астропринт. 388 с.
3. Гусєв, А. І. (2009). Толерантність до невизначеності як чинник розвитку ідентичності особистості : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Київ. 233 с.
4. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. Житомир : Рута, 2006. 320 с.
5. Перегончук, Н. В. (2016). Ситуація невизначеності перехідного періоду розвитку суспільства як психологічна умова формування професійної компетентності майбутнього психолога. Scientific Journal «ScienceRise». № 3/1 (20). С. 41–44.
6. Хілько, С. О. (2015). Сутність і типи ситуацій невизначеності у професійній діяльності психологів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i45/27.pdf (дата звернення: 16.09.2025).
7. Lushyn, P., & Borrelli, S. (2003). Rediscovery of EMDR: In search of a rationale. The EMDR Practitioner. 2003. Retrieved from http://www.emdr-practitioner.net (accessed: 27.12.2008).
Опубліковано
2025-07-04
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА