ІНТОНАЦІЙНИЙ СВІТ ДИТИНИ: ВІД НАЦІОНАЛЬНИХ АРХЕТИПІВ ДО НЕОФОЛЬКЛОРНИХ ТРАДИЦІЙ

Анотація

Актуальність теми дослідження визначається потребою осмислення інтонаційного образу світу (ІОС) дитини як складного багаторівневого явища у сучасному міждисциплінарному контексті. Попри значну кількість праць, присвячених ІОС в академічній музиці, специфіка дитячого музичного простору, особливо у вокально-хорових творах, досліджена недостатньо. Враховуючи глибинний зв’язок музики з національними архетипами та її здатність формувати світоглядні уявлення, актуальним є детальний аналіз сучасної дитячої музики, що поєднує традиційні фольклорні джерела й сучасне гармонічне мислення, зокрема через призму жанрової та інтонаційної системи творів. Аналіз досліджень показав початковий стан вивчення проблеми в українському музикознавстві та філософії музики. Роботи М. Ткача, К. Братко, Р. Інгардена, О. Гомілко, В. Полюги, Л. Тарапати та ін. побіжно торкаються ІОС, а монографія Ю. Чекана «Інтонаційний образ світу» пропонує найбільш повне його теоретичне осмислення, однак переважно у площині «дорослої» музики. Сучасні дослідження частково розглядають дитячі вокально-хорові практики, проте системного аналізу інтонаційних конфігурацій у них бракує, що зумовлює необхідність міждисциплінарного підходу. Мета статті – виявити й осмислити особливості ІОС у дитячій музиці, насамперед у вокально-хорових творах, через аналіз інтонаційних конфігурацій, жанрових витоків, специфіки музичної форми та зв’язків із національними архетипами. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному та дедуктивному підходах, поєднує музикознавчі, філософські, культурологічні та антропологічні аспекти й спирається на припущення про функціонування ІОС дитини в межах фольклорної світомоделі, архетипних структур і соціокультурних контекстів, що визначають її музичний світ. Наукова новизна полягає у розгляді ІОС як метакатегорії, що інтегрує жанрові, стильові й інтонаційні параметри дитячої музики; у висвітленні його архетипного змісту (Земля, Мати, Серце; тріада Дім – Поле – Храм); у виявленні інтонаційної специфіки сучасних творів для дітей, зокрема хорової музики Б. Фільц, яка синтезує фольклорні джерела та сучасне тонально-гармонічне мислення; а також у визначенні особливостей взаємодії інтонаційного та емоційного аспектів дитячого музичного сприйняття. У висновках підкреслено, що ІОС дитини відображає ключові положення національної ментальності, поєднуючи архаїчні фольклорні пласти й неофольклорні тенденції, традиційний коловий та сучасний лінійний час. Подальші дослідження творчості українських композиторів дозволять розширити та поглибити феноменологічне розуміння інтонаційного образу світу сучасної дитини та сприятимуть розвитку методик музично-педагогічної практики.