ХУДОЖНЬО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСАДИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАВІРИСТА-АНСАМБЛІСТА: ІСТОРИЧНА ТИПОЛОГІЯ

  • Nataliіa Grygorivna Domashych Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-7814-742X
Ключові слова: клавірно-ансамблева творчість, ансамблева фактура, художньо-семантичні засади ансамблевої творчості клавіриста

Анотація

Метою роботи є дослідження провідних етапів функціонально-рольової та художньо-семантичної еволюції в діяльності клавіриста; аналіз клавірно-ансамблевої фактури в різні історично-стильові епохи. Методологія роботи поєднує історичний, культурологічний, музикознавчий, виконавський, стильовий методи дослідження. Наукова новизна роботи полягає у визначенні типологічних моделей у творчості клавіриста/піаніста у різні історично-стильові епохи. Здійснена спроба систематизації термінологічного апарату клавірно-ансамблевої творчості у відповідності до художньо-рольових та тематично-фактурних завдань клавіриста. Висновки. Клавірно-ансамблева творчість як особливий виконавсько-мистецький різновид пройшла тривалий історичний шлях семантичних та термінологічних змін. Творчість клавіриста в епоху бароко визначаємо як діяльність імпровізатора-виконавця basso continuо – майстра клавірної гармонічної та ритмічної підтримки; в класициську епоху окреслено дві самостійні ансамблеві функції клавіриста як партнера інструментальних поєднань в камерно-ансамблевих жанрах та клавіриста-акомпаніатора у співтворчості із солістами-вокалістами/інструменталістами в ансамблевих жанрах типу «соло-акомпанемент»; романтичний період постає етапом розквіту концертмейстерського мистецтва, обумовленого широким розповсюдженням камерно-інструментальної та камерно-вокальної музики, в яких цементуючим стрижнем виявляється клавірист-концертмейстер – майстер ансамблевого узгодження. Від початку ХХ століття і до теперішнього часу спостерігається усталення рольової функції клавіриста/піаніста як рівноправного партнера в усіх жанрових різновидах ансамблевої творчості. Відбувається універсалізація ансамблевих функцій піаніста/клавіриста, а отже, актуальним постає використання усіх термінологічно-семантичних типів клавірно-ансамблевої творчості: імпровізатор – акомпаніатор – концертмейстер – ансамбліст.

Посилання

1. Кашкадамова Н. Мистецтво виконання на клавішно-струнних інструментах (клавікорд, клавесин, фортепіано) XIV – XVIII ст. Тернопіль: Астон, 1998. 299 с.
2. Повзун Л. І. «Баготоканальність» інтонаційного мислення піаніста-концертмейстера // Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. Київ, 2001. Вип. 18: Музичне виконавство. Книга сьома. С. 191–206.
3. Повзун Л. Ансамблева творчість піаніста-концертмейстера: навчальний посібник для студентів вищих навчальних мистецьких закладів. Одеса: Фотосинтетика, 2009. 106 с.
4. Польская І. Камерний ансамбль: історія, теорія, естетика: монографія. Харків: ХГАК, 2001. 396 с.: ил.
5. Українська музична енциклопедія. Національна академія України. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ: 2006. URL: https://archive.org/details/muzychna01/page/n75/mode/2up?view=theater (дата звернення 08.10.25)
Опубліковано
2025-08-29
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ