ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ РІЗДВЯНІ ТА ВОСКРЕСНІ ПАРАЛІТУРГІЙНІ ПІСНІ: ІСТОРИКО-РЕЛІГІЙНИЙ ТА МУЗИЧНО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета статті – проаналізувати західноукраїнські різдвяні та воскресні паралітургійні пісні на словесному, музично-теоретичному та виконавському рівнях. Методологічною основою дослідження є фундаментальний метод історизму, який є трансфером у висвітленні історико-релігійних та музикознавчо-аналітичних процесів. Він передбачає використання й таких методів як: історико-культурологічний, типологічний, індукції, дедукції, музично-аналітичний, та ін. Наукова новизна статті обумовлена висвітленням історико-релігійного становлення свят Різдва Христового та Воскресіння Христового, їхню інтеграцію в український соціокультурний простір. Вперше простежено історичне становлення двох найбільших християнських свят та акцентовано увагу на обрамленні їх відповідними паралітургійними піснями. Зроблено ґрунтовний музично-теоретичний та виконавський аналіз пісень, які виконуються впродовж сорока днів після святкування Різдва та Воскресіння Христового у церквах. Висновки. Словесні тексти аналізованих різдвяних та воскресних паралітургійних пісень розкривають смисли свят, до яких вони приурочені. Зокрема, різдвяні описують подію народження Дитятка Божого, а воскресні – божественність Воскресіння Ісуса Христа.Строфічні будови аналізованих пісень сформовані як під впливом середньовічної барокової поезій, так і способів народного піснетворення. У піснях «Бог Предвічний народився» та «Христос воскрес! Радість з неба ся являє» відчутні впливи середньовічної барокової строфіки (використання сапфічних побудов), а пісні «Нова радість стала» та «Сей день нам Господь Вишній дав» складені під впливом народнопісенної строфіки. Їхня ритміка та мелодика, зазвичай, споріднена з церковними богослужбовими піснеспівами. Адже становленню цих пісень властиві довші ритмічні тривалості (переважно четвертні та половинні) та кантиленність мелодійного розгортання. Це, таким чином, відрізняє паралітургійні твори від традиційної ритмомелодики. Формотворення та ладозвукорядні будови вище аналізованих різдвяних та воскресних пісень в однаковій мірі споріднені з авторським бароковим музичним викладом і народнопісенним.