ВАЛЬСОВІ МЕЛОДІЇ В РЕПЕРТУАРІ ТРАДИЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ АНСАМБЛІВ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

  • Stepan Igorovich Buranich Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0009-0002-0054-9928
Ключові слова: формотворення, танець, репертуар, напливовий репертуар, вальсові мелодії, традиційні інструментальні ансамблі, дослідження

Анотація

Мета статті – проаналізувати вальсові мелодії, виконувані традиційними інструментальними ансамблями Західного Поділля впродовж 1920–2020 років з урахуванням їхнього діахронно-синхронного становлення. Методологічна основа полягає у використанні фундаментального методу історизму, що дає можливість на діахронно-синхронному рівні простежити присутність вальсових мелодій у репертуарі традиційних інструментальних ансамблів Західного Поділля в контексті дії на нього зовнішніх і внутрішніх соціокультурних факторів. Наукова новизна статті обумовлена тим, що в ній вперше простежено присутність вальсових мелодій у репертуарі традиційних інструментальних ансамблів Західного Поділля, які діяли в даній місцевості у 1920–2020 рр. Звернено увагу на поповнення вальсових мелодій у репертуарі традиційних інструментальних ансамблів досліджуваного етнографічного району, спричиненого дією іншоетнічних етнокультурних традицій. Зроблено етномузикознавчий аналіз вальсових мелодій на рівні їхньої мелодики (строфіки, силабо-мелодичного ритму, мелодії, форми та ладозвукорядної будови). Висновки. Загалом, вальсові мелодії, що присутні в репертуарі традиційних інструментальних ансамблів Західного Поділля, складають дві групи щодо свого походження. Першу творять мелодії, які базуються на питомому пісенному матеріалі. Їм властиві вузькооб’ємні формотворчі та ладозвукорядні параметри в становленні їхніх мелодій. Друга (менша) група представлена мелодіями, похідними з інших етнічних земель (з Польщі, Чехії, Австрії). Для них властиві більш об’ємні структурні побудови – двочастинні форми (подібно до строфа + приспів). Це загалом вказує на принципи їхнього суто інструментального компонування. Звернено увагу на те, що якщо західноподільські вальсові мелодії у 1920–1960 рр. були лише інструментальними, то, починаючи з 1970-тих, вони супроводжені співом солістів, а то й усіх учасників ансамблів, і тому стали вокально-інструментальними.

Посилання

1. Водяний Б. Народна інструментальна музика Західного Поділля в автентичному середовищі у період ХІХ-початок ХХ століття. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль, 2001. №2(7). С. 79-84.
2. Записав Буранич Степан Ігорович від Володимира Івановича Михайленка 1960 р. н. 23.02.2024 р. в с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області. Рукопис. 8 с.
3. Записав Смоляк Олег Степанович від Смоляка Стефана Олексійовича (1921 р. н.) 10. 01. 1980 р. в с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області. Рукопис. 9 с.
4. Іваницький А. І. Українська народна музична творчість. К.: Муз. Україна, 1990. 336 с.
5. Людкевич С.. Передмова. Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Галицько-руські народні мелодії зібрані на фоноґраф Йосифом Роздольським. Списав і зредагував Станіслав Людкевич. Львів, 1906, Т. ХХІ, Ч.1. С. ІІІ–ХХІІІ.
6. Мальцева Н.. Вплив зовнішніх факторів на фольклорну традицію Західного Поділля. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль, 2003. №1 (10). С. 77-82 с.
7. Федун І. Концепт професіоналізму в українській ансамблевій народноінструментальній музиці. Етномузика: збірка статей та матеріалів із нагоди ювілею професора Богдана Яремка. Львів: ГАЛИЧ-ПРЕС, 2023. Число 19. С. 31-55.
8. Хай М. Українська інструментальна музика усної традиції. Київ–Дрогобич: КОЛО, 2011. 466 с.
9. Чикинда О. Діяльність фольклорного вокально-інструментального ансамблю «Веселі Золотниківчани» в контексті культурно-мистецьких традицій села Золотники на Теребовлянщині»: магістерська робота. Тернопіль, 2022. 62 с.
10. Ярмола В. Скрипкова традиція Рівенсько-Волинського Полісся. Львів: СПОЛОМ, 2014. 234 с.: іл., ноти.
Опубліковано
2025-08-29
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ