КАМЕРНО-ВОКАЛЬНА МУЗИКА КИТАЮ ХХ–ХХІ СТОЛІТЬ ЯК ПРОСТІР НАЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВОГО СИНТЕЗУ

  • Wenjing Xiang Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0002-0473-8769
Ключові слова: камерно-вокальні жанри, китайська народна пісня, національний стиль, музична стилістика, національно-стильовий синтез, фольклор, композитор і традиція, камерно-вокальна музика ХХ–ХХІ століття; Культурна революція, жанрова еволюція, міжкультурний синтез, Чжен Цюйфен

Анотація

Метою дослідження є комплексне осмислення шляхів розвитку камерно-вокальної музики китайських композиторів ХХ–ХХІ століть у контексті взаємодії національних традицій і західноєвропейських музичних впливів, а також виявлення ролі народнопісенного начала у формуванні національної стилістики на прикладі творчості Чжен Цюйфена. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-музикознавчий, культурологічний та аналітичний методи. Використовується компаративний підхід для зіставлення традиційної китайської музичної системи з європейськими композиційними техніками, а також біографічний метод, що уможливлює глибше розуміння творчої позиції композитора в контексті його життєвого та історичного досвіду. Важливе місце посідає естетико-філософський аналіз, спрямований на осмислення ідей національної ідентичності, гармонії «Неба і людини», гуманістичного змісту камерно-вокальної музики. Наукова новизна полягає у цілісному розгляді камерно-вокальної музики китайських композиторів ХХ–ХХІ століть як провідного чинника формування національної стилістики професійного музичного мистецтва. У роботі здійснюється систематизований аналіз камерно-вокальної творчості Чжен Цюйфена як репрезентативного прикладу синтезу народнопісенного мислення та сучасних композиційних технік. Висновки. Проведене дослідження засвідчує, що камерно-вокальна музика є однією з ключових сфер професійного композиторського мистецтва Китаю ХХ–ХХІ століть, у якій з особливою виразністю виявляються процеси формування національної стилістики. Народна пісня, що впродовж століть акумулювала історичний, емоційний та світоглядний досвід китайського народу, стала основним джерелом інтонаційного, образного й жанрового оновлення професійної музики. Аналіз показує, що звернення до фольклорного матеріалу не обмежувалося простим цитуванням або стилізацією, а передбачало складну технологію композиторської трансформації, у межах якої традиційні ладові структури, мелодичні моделі та образні архетипи поєднувалися з сучасними західноєвропейськими техніками письма. Саме такий підхід забезпечив збереження національної ідентичності китайської музики в умовах глобалізації.

Посилання

1. 李正杰。 民歌改编对中国声乐艺 术发展的影响 / 李正杰。 - 大连: 辽宁师范大学,2013年。 123页。(Лі Чжен Цзе. Вплив адаптацій народних пісень в розвитку китайського вокального мистецтва. Далянь: Ляонінський педагогічний університет, 2013. 123 с.)
2. 胡水静。 基于民 歌编曲的一首学术歌曲的教学研究. 重庆科技学院通报。2012年。15号。 第192页。(Ху Шуйцзін. Педагогічне дослідження академічної пісні з урахуванням аранжування народної пісні. Вісник Чунцинського науково-технічного університету. 2012. № 15. С. 192.)
3. 席星海。 民歌与新音乐 / 习星海. 新音乐。1941年。 - 8号。 - 第12-13页。(Сі Сінхай. Народні пісні та нова музика. Нова музика. 1941. № 8. С. 12-13.)
Опубліковано
2025-08-29
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ