ОПЕРНА СТУДІЯ: ВІД УЧБОВИХ ЗАВДАНЬ ДО ТВОРЧИХ ІНСАЙТІВ (НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРНОЇ СТУДІЇ ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ІМЕНІ А. В. НЕЖДАНОВОЇ)
Анотація
Мета роботи – виявлення ролі оперної студії (на прикладі діяльності оперної студії ОНМА імені А. В. Нежданової) як платформи для реалізації творчого потенціалу студентів у процесі професійної підготовки оперних виконавців, а також дослідження умов, за яких навчальні завдання сприяють формуванню креативного мислення виконавця та досягнення творчих інсайтів. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, мистецтвознавчий, історико-культурний і порівняльний методи та метод інтерв’ювання. Такий підхід забезпечує комплексне вивчення оперної студії як навчально-виробничої лабораторії, що функціонує на межі освітнього, виховного й сценічно-практичного простору. Наукова новизна полягає у переосмисленні оперної студії не лише як структурного підрозділу вищого мистецького закладу, а як феномену сучасного музично-театрального середовища, де відбувається об’єднання навчального процесу, творчої експериментальності та педагогічного наставництва. У роботі вперше наголошено на функції оперної студії як середовища «креативної ініціації» студента. Доведено, що застосування сучасних педагогічних і мистецьких методів сприяє появі творчих інсайтів – моментів глибокого осягнення художнього матеріалу, що зумовлюють становлення індивідуального стилю виконавця. Уточнено поняття творчого інсайту як етапу синтезу професійної підготовки, аналітичного осмислення музичного метеріалу й емоційно-психологічного проживання ролі. Визначено специфіку взаємодії між режисером, диригентом і студентом, що створює динамічну модель художнього співтворення, характерну саме для оперної студії. Висновки. Результати дослідження засвідчують, що оперна студія виконує ключову місію у становленні молодого оперного виконавця, забезпечуючи синтез теорії, практики та творчої свободи. Її діяльність сприяє не лише опануванню професійних навичок, але й становленню художньої самосвідомості, вмінню мислити сценічними категоріями та втілювати музичний образ у багатовимірному контексті. У ході роботи підтверджено, що сучасна оперна студія Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової виступає як інноваційна освітня модель, здатна формувати виконавців нового типу – мислячих артистів, відкритих до експерименту, міждисциплінарної взаємодії й національно орієнтованого мистецького пошуку.
Посилання
2. Кривопишина О. А. Особливості взаємодії свідомого та несвідомого рівня психіки творчої особистості. Психологія: реальність і перспективи. Рівн. держ. гуманіт. ун-т. Рівне, 2013. Вип. 2. С. 98-102.
3. Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. 204 с.
4. Любченко О. Лесь Курбас. Методика роботи актора в театрі акцентованого впливу. Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. ХДАК. Харків, 2024. Ч. 2. С. 33-35.
5. Походзей П. І. Оперне мистецтво і проблеми виховання фахівців для оперного театру в оперній студії національної музичної академії Укріїни імені П. І. Чайковського. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2017. № 1 (34). С. 119-126.
6. Походзей П. І. Репертуар оперної студії НМАУ імені П. І. Чайковського – освітня складова підготовки оперних фахівців. Культурно-мистецьке середовище: творчість та технології. Київ, 2018. С. 149-152.
7. Телішевський М. Р. Оперна студія як складова виховання співака-професіонала. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне, 2013. Випуск 19. Т. I. С. 264-269.
8. Філіппов О. О. Інтерв’ю з Жадушкіною Г. В. Рукопис. Одеса, 2025. 22 с.
Музичне мистецтво і культура