РЕГІОНАЛІЗМ ЯК КУЛЬТУРНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОГО ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ ТВОРЧОЇ ЯКОСТІ

Viktor Vladyslavovich Kyrylov

doi:10.31723/2524-0447-2025-44-32

Viktor Vladyslavovich Kyrylov Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0001-1519-9695

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-44-32

Ключові слова: регіоналізм, національне, національне в музиці, інструменталізм, виконавство, виразність гри

Анотація

Метою даного дослідження виступає характеристика регіонально-культурної доцільності характеристики музичного інструменталізму України за його фольклорними інонаціональними виборами, які історично відрізняють «чотири напрями» культурних тяжінь Вітчизни, з яких етнічно-культурно вирізняються Схід, Центр, Південь і Захід. Вказані регіональні культурні єднання принципово вирізняються своїми інонаціональними наближеннями і фольклорними, професійно-культурними перетинами. Методологічною основою роботи виступає інтонаційний підхід, зазначений у працях Д. Андросової, О. Козаренка, І. Котляревського, І. Ляшенка, О. Маркової, О. Рощенко, В. Шульгіної тощо у вигляді стильового компаративу, герменевтичного спрямування аналізу, описово-біографічного з акцентуацією інтелектуально-біографічного ракурсу, ін. Наукова новизна роботи вирішується першістю в Україні узагальнення у всенаціональному обсягу принципів інструментального регіоналізму із спиранням на висвітлення струнно-щипкової специфіки гри, а також підкреслюється самозначущість на українському Сході і Півдні фольклорних і фахівсько-музичних перетинів із історично складеною контактністю із європейським Заходом. Висновки. Регіоналізм виступає у вигляді активної культурної складової національного вжитку, направляючи інструментальне вираження у бік солідаризації з різними типами інонаціональних запозичень. Специфіка багатоетнічного складу різних земель України виділяє особливу значущість зв’язків із грецьким, молдовським ареалами на Півдні, угорсько-циганським на українському Заході тощо. Балалайка історично тяжіє до Центральної і Східної України; Харків, Суми стають центром притягання для академічного балалаєчного мистецтва попри прямих впливів із Сходу і у спиранні на спорідненість із гітарним колом міжнаціонального творчого призначення.

Посилання

1. Гайденко Анатолій. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Гайденко_Анатолій (зверн. 22.05.2025).
2. Гойови Д. Е. Голышев и дада-сериализм. Трансформація музичної освіти: культура та сучасність. Одеса, 1998. С. 96-101.
3. Лю Кетін. Сучасна фортепіанна школа Тайваню в аналогіях до європейського мистецтва ХХ століття: автореф. дис. … канд. мист.: 17.00.03 / Одесь. нац. муз. акад. імені А.В. Нежданової. Одеса, 2017. 21 с.
4.Регіоналізм. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (зверн. 22.05.2025).
5. Шевченко Л.М. Стильові характеристики української фортепіанної культури ХХ століття. Одеса: Астропринт, 2019. 336 с.
6. Harvard concise dictionary of music. Complidet by Don Michael Randel. The Belknapmpress of Harvard University Pess. Cambridge, Massachusetts, London, England, 1978. 577 p.