ТВОРЧА ПОСТАТЬ МИТЦЯ В КОНТЕКСТІ МУЗИЧНОЇ ІСТОРІЇ (на прикладі циклу О. Красотова «Інкрустації»)

Ievgeniia Mykolaivna Bondar

Ievgeniia Mykolaivna Bondar Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-7655-6684

Ключові слова: творча постать митця; музична історія; культурна пам’ять; індивідуальний стиль; музичне мистецтво; композиторська творчість; виконавська інтерпретація; хоровий цикл; «Інкрустації»

Анотація

Мета дослідження – розкрити феномен творчої постаті митця в галузі музичного мистецтва в історичному та стильовому контексті. Аналітичний фокус щодо музичного матеріалу дослідження зосереджено на аналізі циклу О. Красотова «Інкрустації» на вірші Л. Костенко в проєкції на актуальні проблеми музичної історії кінця ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, застосуванні універсальних наукових (індуктивно-дедуктивного, джерелознавчого, компаративного) та спеціальних (аналітично-музикознавчого, хорознавчого) методів та підходів. Наукова новизна визначається аналітичними узагальненнями наукових робіт, дотичних до тематики статті; уведенням до наукового обігу композиторського тексту циклу «Інкрустації» О. Красотова, його аналізу; висвітлення окремих особливостей прочитання твору з опорою на власний виконавський досвід автора дослідження. Висновки. Творча постать митця постає вузловим елементом музичної історії, де перетинаються індивідуальне (досвід, евристика, бачення тощо) та загальне (культурна пам’ять, національна школа, історичний контекст епохи тощо). В творчій постаті митця поєднано «протилежності» – він і спадкоємець, і хранитель, і новатор, і «констататор», який одночасно зберігає традицію, бачить сучасне та відкриває нові горизонти. Творчість митця в музичній історії є відображенням еволюції культурних парадигм. Вона поєднує індивідуальний стиль автора з усталеними канонами, історично зумовленими художніми тенденціями, національними традиціями, забезпечуючи неперервність і водночас динамічність розвитку музичного мистецтва. А музична історія постає як динамічний процес переосмислення, у якому кожен митець залишає свій неповторний слід. Індивідуальний стиль композитора, його інтонаційно-художній образ світу, особистісний досвід та відчуття в трансляції власного бачення складного багатошарового поетичного тексту Л. Костенко, зумовило унікальний результат – складний синтетичний художній текст, «відкритий» до виконавської інтерпретації.

Посилання

1. Бондар Є. Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості: монографія. Одеса: Астропринт, 2019. 388 с.
2. Голобородько Я. Вербалізація вічності: філософемні інкрустації Ліни Костенко. Слово і Час. 2012. №7. С. 111–116.
3. Коменда О. Універсальна творча особистість в українській музичній культурі: дис. ... д-ра миств.: 17.00.03. Київ, 2020. 519 с.
4. Новакович М. Галицька музика габсбурзької доби (1772–1918) в контексті явища національної ідентичності: автореф. дис. ... д-ра миств. : 17.00.03. Одеса, 2020. 33 с.
5. Самойленко О. Психологія мистецтва. Сучасні музикознавчі проєкції : монографія. Одеса : «Гельветика», 2020. 236 с.
6. Словник UA. Портал української мови та культури. URL: https://surl.li/bkjuib (дата звернення: 15.08.2025).
7. Ткачук Б. Феномен української культурної пам’яті як предмет філософсько-культурологічного аналізу : дис….д-ра філософії : 003. Львів, 2024. 219 с.
8. Шевченко В., Добронравова С. Індивідуальний виконавський стиль диригента-хормейстера як теоретична проблема. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. URL: https://surli.cc/oiskfp (дата звернення: 17.08.2025).
9. Шип С. Музична форма: від звуку до стилю. Київ : Заповіт, 1998. 368 с.
10. Assman J. Communicative and Cultural Memory. An International and Interdisciplinary Handbook, Berlin, New York, 2008. Р. 109–118. URL: https://surli.cc/ghfvzf (дата звернення: 15.08.2025).
11. Dahlhaus К. Nineteenth-Century Music. University of California Press, 1991. 432 р.
12. Goehr L. The Imaginary Museum of Musical Works: An Essay in the Philosophy of Music. Clarendon Press ; New York : Oxford University Press, 2007. 314 р.