ДУХОВНО-ЕТИЧНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ НАСТАНОВИ ВОКАЛЬНОГО ЦИКЛУ Л. БЕТХОВЕНА «ШІСТЬ ДУХОВНИХ ПІСЕНЬ ГЕЛЛЕРТА»

Larysa Marativna Gorelik

doi:10.31723/2524-0447-2025-45-3

Larysa Marativna Gorelik Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-0319-1688

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-45-3

Ключові слова: Вокальна творчість Л. Бетховена, «Шість духовних пісень Геллерта», вокальний цикл, жанр, стиль, цикл, циклічність, «священна пісня»

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної специфіки вокального циклу Л. Бетховена «Шість духовних пісень Геллерта» в річищі духовно-смислових настанов даного жанру. Методологічна основа роботи спирається на загальнонаукові та спеціальні методи, серед яких суттєвими є інтонаційно-стилістичний, історико-культурологічний, жанрово-стильовий, аналітико-музикознавчий в їх комплексному застосуванні. Наукова новизна роботи визначається її аналітичним ракурсом, який враховує не тільки жанрово-інтонаційну специфіку циклу Л. Бетховена «Шість духовних пісень Геллерта», але й його вписаність в загальну історію та еволюцію німецького камерно-вокального циклу в цілому. Висновки. Камерно-вокальна спадщина Л. Бетховена є супутньою всім періодам діяльності композитора та відкриває досить оригінальні духовно-світоглядні сторони творчості митця, які і сьогодні потребують ретельного музикознавчого дослідження. Жанрово-інтонаційна специфіка вокального циклу Л. Бетховена «Шість духовних пісень Геллерта» була сформована на перетині німецької релігійно-співацької традиції та духовних традицій раннього німецького романтизму. Концепція циклу безпосередньо пов’язана, з одного боку, з духовно-просвітницькою поезією К. Геллерта, що заклав фундамент німецької моральної культури, з іншого – з духовно-релігійними настановами світобачення самого Л. Бетховена, що, попри різні впливи, тяжів до сповідання «власної віри» та формування особистого шляху до відкриття та осягнення сакральних істин християнства. Останнє визначило змістовний сенс «Шести духовних пісень Геллерта», що відтворює ідею втілення духовного та життєвого Шляху людини під гаслом «від темряви до світла». Відповідно, жанрово-інтонаційна специфіка музичної мови циклу Л. Бетховена несе на собі відбиток традицій німецького протестантського хоралу, псалмодіювання, поетики «священної пісні» та духовної пісні-арії.

Посилання

1. Бурцев М. В. Християнські образи у камерній вокальній музиці Західної Європи XIX–XX століть. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2023. Вип. 66. С. 27–41.
2. Ганзбург Г. І. Пісня Людвига ван Бетховена «Sehnsucht» та систематика вокальних форм. Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2016. 1(30). С. 115–121.
3. Говорухіна Н. О. Еволюція вокального циклу та закономірності циклоутворення (на прикладі творів Р. Шумана, Х. Вольфа, А. Шенберга) : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Харківський державний університет імені І. П. К отляревського. Харків, 2009. 18 с.
4. Горелік Л. М. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2006. 16 с.
5. Давітадзе А. Г. Двадцять ірландських пісень з тріо-супроводом (WOO153) в обробці Л. ван Бетховена: на перетині національного та авторського стилів. Культура і сучасність. 2019. № 1. С. 240–246.
6. Добролюбська Ю. А., Присяжнюк O. М. Маловідома філософська спадщина Християна Фюрхтеготта Геллерта: спроба концептуалізації. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2019. № 22(4). С. 36–44.
7. Інюточкіна Н. В. Джерела формування німецького вокального циклу в аспекті розвитку інструментальної складової вокально-фортепіанного ансамблю. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2025. Вип. 76. С. 49–67.
8. Молчанова Т. О. Вокальні твори Л. Бетховена у концертмейстерському класі: Методико-виконавські поради для викладачів і студентів музичних вузів. Київ, 1996. 36 с.
9. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. ст. Вип. 45. Бетховен – terra incognita. Харків : Видавництво «С. А. М.», 2015. 244 с.
10. Татарнікова А. А. Алілуйна парадигма європейської культури і музики (від готики до сучасності): монографія. Одеса : Астропринт, 2020. 344 с.
11. Чернявська М. С. Л. ван Бетховен і фортепіанна культура кінця XVIII – початку XIX ст. (проблема формування фортепіанної фактури): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 – Музичне мистецтво / НМАУ імені П. І. Чайковського. Київ, 2001. 19 с.
12. Шевченко Л . М. Альтернативи бетховеніанства – моцартіанства в піаністичних перевагах XIX–XX століть. Культура і сучасність. 2018. № 2. С. 111-117.
13. Chong Nicholas. The Catholic Beethoven. Oxford University Press, 2025. 336 р.
14. Christian Fürchtegott Gellert. URL: https://de.wikipedia.org/wiki/Christian_F%C3%BCrchtegott_Gellert (дата звернення: 12.01.2026).
15. Gorrell L. The Nineteenth-Century German Lied. Amadeus, 2005. 400 p.
16. Whitton Kenneth. Lieder. An Introduction to German Song. Julia MacRae, 1984. 203 p.
17. Landau A. The lied: the unfolding of its style. Washington, D. C. : University Press of America, 1980. 138 р.
18. Lockwood L. Beethoven’s Sket ches for Sehnsucht (WoO 146). Beethoven Forum. 1993. № 2 (2). Рр. 97–115.
19. Massenkeil G. 6 Klavierlieder op. 48. Beethoven. Interpretationen seiner Werke / hrsg. von A. Riethmuller, C. Dahlhaus, A. L. Ringer. Bd. I. Laaber: Laaber-Verlag, 1994. S. 342–350.
20. Peake L. E. The Antecedents of Beethoven’s Liederkreis. Music and Letters. 1982. Vol. 63. Рр. 242–260.
21. Pilcher M. A. Structure, Rhetorik, Imageri: Intersections of Literary Expression and Musical Narrative in the Vocal Works of Beethoven. (PhD thesis). The University of Manchester, 2013. https://www.escholar. manchester.ac.uk/uk-ac-man-scw:188257 (дата звернення: 12.01.2026).
22. Tunbridge L. The Song Cycle. Cambridge University Press, 2010. 230 р.